Палатин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сім пагорбів Рима

Палатин (лат. Mons Palatinus, італ. Monte Palatino) — один із семи пагорбів Рима і признаний найстарішою із заселених частин міста. Поселення людей відомі із 10 ст. до н. е.

Історія[ред.ред. код]

За переданнями, тут виник стародавній Рим: на Палатині були вигодувані вовчицею і виховані Фаустулом - Ромул і Рем. Тут Ромул заклав місто. Назва Palatium пов'язано з ім'ям богині Pales, охоронниці худоби. Очевидно, Палатинський пагорб спочатку служив вигоном для худоби, а коли у італійців з'явилися перші релігійні уявлення і виник культ богині Палес, то Палатін став релігійним центром пастухів, які здійснювали тут жертвопринесення.

Тут знаходилися:

  • священна печера вовчиці — Lupercal — з джерелом і смоківницею (ficus), під якою, за переказами, був знайдений кошик з немовлятами-близнюками;
  • жертовник Пана;
  • Mundus, тобто яма, куди поселенці кидали первородні плоди, предмети домашнього вжитку і жмені принесеної з собою рідної землі, доки яма не наповнилась і не була покрита жертівником (Roma Quadrata);
  • будиночок Ромула (casa Romuli);
  • курінь Фаустул (tugurium Faustuli), що збереглися ще в IV столітті нової ери;
  • тут ріс терен, що виріс, за переказами, з списа, кинутого Ромулом з Авентіна і вперся в землю так глибоко, що його не можна було витягти;
  • тут містилася курія Саліїв (curia Saliorum), що зберігали авгурський жезл Ромула і 12 щитів Марса;
  • scalae Caci, за якою Геркулес тягнув страшного розбійника Кака;
  • ara maxima, поставлений в пам'ять цього подвигу Геркулеса;
  • храм Юпітера статора (Jupiter Stator), заснований Ромулом.


15 лютого тут проходило стародавнє свято Lupercalia, під час якого голі луперки оббігали Палатинський пагорб. При Ромулі Палатін був оточений стіною з двома воротами: Porta Mugonia (Mugionia або Mugionis) в північній частині пагорба (навпроти форуму) і porta Romanula (у західній частині). Глибока давнина пагорба доведена численними археологічними знахідками: сліди перших поселень на Палатині датуються приблизно 1000 р. до н. е.

Будівлі[ред.ред. код]

Дім Августів (лат. Domus Augustana), особисті покої імператора
Вид на стадіон

З того часу як імператор Август обладнав там свою резиденцію, проживало тут пізніше багато інших правителів імперії.

Біля палацу знаходився храм Аполлона з чистого мармуру з двома бібліотеками (латинської та грецької) і храм Вести. У 3 р н. е. палац згорів, але Август відновив його в колишньому вигляді, добудувавши до нього пропіли. Тоді ж навколо area Apollinis була споруджена колонада з 52 колонами, прикрашена в проміжках статуями античних скульпторів. У західній частині Палатина височів палац Лівії або Тіберія (Domus Tiberiana), a на північ від нього і ближче до форуму — палац Калігули (3-ій по рахунку на Палатинському пагорбі), від якого йшов міст, що з'єднував Палатін з Капітолієм.

Четвертий палац (Domus Flavia) був побудований за Доміціана на північний захід від палацу Августа (80-92 рр., Площею 5 гектарів). У палаці були базиліка, Тронний зал (aula regia), зал Юпітера, фонтан з колонним залом. У Тронному залі проходили аудієнції імператора, в «залі для приватних аудієнцій» — засідання імператорського ради. Доміціан також побудував чудовий стадіон (довжиною 160 м, шириною 50 м), до нього примикала імператорська ложа (kathisma). Будівлі Доміціана відрізнялися вишуканою розкішшю. П'ятий і останній палац був споруджений Септімусом Северусом в південно-східній частині Палатина поруч з Domus Augustiana, відомий Septizonium, тобто палац у сім поверхів, що піднімаються один над іншим за допомогою рядів колон.

Храми[ред.ред. код]

З III-II століть до н. е. на Палатині будувалися храми. На сьогоднішній день збереглися руїни храмівMagna Mater (Кібели), Вікторії і Аполлона.

Церкви: Сан-Себастьяно-аль-Палатіно, Сан Бонавентура аль Палатин, Сан Теодоро, Санта Анастасія

Фарнезинські сади

У середні віки розкішні і величні будівлі Палатина були зруйновані. У середині XIX століття Палатин являв собою руїни, порослі густим гаєм; тут знаходилися Фарнезінські сади і villa Mils . У 1861 у Наполеон III купив у неаполітанського короля Франциска II Фарнезіанські сади (у північній частині Палатина) і після тривалих клопотань і суперечок з римським урядом, завдяки сприянню Реньє, доручив археологу Pietro Rosa провести розкопки, що відкрили нам залишки древніх імператорських будівель пагорба. З 1870 р Палатін знову перебуває в руках італійців. Слово Palatium стало у всіх європейських мовах синонімом палацу.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Пагорби Рима

Посилання[ред.ред. код]

Палатин на LacusCurtius (англ.)


Координати: 41°53′18″ пн. ш. 12°29′13″ сх. д. / 41.88833° пн. ш. 12.48694° сх. д. / 41.88833; 12.48694