Палаузов Микола Христофорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Микола Христофорович Палаузов (18?? — 1899) Історик нового часу

Життєпис та науковий доробок[ред.ред. код]

Народився у м. Габрово (Болгарія).

1842 закінчив Рішельєвський ліцей. Працював цензором одеської цензури та в одеській таможні. Під час Кримської війни (1854–1856) служив в якості посередника між росіянами та болгарами при головній квартирі військ князя Горчакова. Це сталося після того як в січні 1854 він надав російському військовому командуванню «Записку о Болгарии», в якій стверджував, що тисячі болгарських патріотів готові підтримати російську армію в військових діях на території Болгарії. У перших числах лютого було створено «Одесское болгарское настоятельство», керівники якого запропонували план повстання болгар у Туреччині.

4.04.1854 склав записку про «Организации болгарских волонтеров», яка згодом була прийнята до розгляду. Влітку 1854 близько 900 родин (6617 осіб) із 29 сіл Сілістринського повіту перейшли в Бессарабію. Разом з двоюрідним братом С. Палаузовим, як помічники дійсного статського радника О. Озерова, мали допомогти мігрантам в облаштуванні на новому місці. Відомі його доповідні записоки до державних діячів Російської імперії про різні потреби болгарського народу.

Вів листування з різними видатними особами по болгарським справам, що склали основу епістолярної спадщини: з архієпископом Інокентієм (2 листа опубліковані в «Славянских Известиях», СПб., 1884, № 9), князем В. Черкаським («Русская Старина», 1892, № 3). Йому також належить стаття «Из прошлого Одессы» («Сборник» Л. Дерибасова, Одесса, 1894).

Помер у 1899.

Його син В. Палаузов (1851–1920) отримавши юридичну освіту, став проф.-м карного права Імператорського Новоросійського університету

Праці:[ред.ред. код]

  • Памяти М. А. Борисова, брата Иннокентия архиепископа Херсонского и Таврического. — Одесса, 1899.

Література:[ред.ред. код]

  • Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — Т. ХХІІА. — СПб., 1897. — С. 605;
  • Белова Е. В. Балканские волонтёры в русской армии // Военно-исторический журнал. — 2006. — № 9.