Палаццо Комунале (Болонья)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Палаццо Комунале, Болонья)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палаццо Комунале
Дата створення / заснування 15 століття[1]
Зображення
Названо на честь Accursiusd
Країна  Італія[2][3]
Адміністративна одиниця Болонья[2][3]
Розташовано на вулиці Piazza Maggiored
Архітектурний стиль Середньовічна архітектураd
Орендар Bologna City Art Collectionsd
Статус спадщини національна спадщина Італіїd[2][1][4]
Адреса Piazza Maggiore, 6 - 40121 Bologna (BO)[1][5][3]
Поштовий індекс 40121
Сторінка інституції на Вікісховищі Palazzo d'Accursio, Bologna
Мапа
CMNS: Палаццо Комунале у Вікісховищі

Координати: 44°29′38″ пн. ш. 11°20′32″ сх. д. / 44.49393700002777763° пн. ш. 11.34239600002777948° сх. д. / 44.49393700002777763; 11.34239600002777948

Палаццо Комунале, Болонья.

Палаццо Комунале (італ. Palazzo Comunale) — комплекс споруд, де розташований місцевий уряд і декілька музеїв міста Болонья.

Історія[ред. | ред. код]

Палаццо Комунале розташований таким чином, що його головний фасад виходить на П'яцца Маджоре (Велику площу) і створює західний кордон площі[6]. Споруда починалась як кам'яний приватний будинок-палац юриста 13 століття Франческо Аккурсіо, котрий був також викладачем права. Звідси стара назва Палаццо д'Аккурсіо. Залишки палаццо д'Аккурсіо — найстаріша частина комплексу[6].

1336 року споруда стала резиденцією сенаторів міста, тобто фактично резиденцією місцевого уряду. В 15 ст. споруду перебудували (роботами керував архітектор Фіораванте Фіораванті), тоді ж вежа споруди отримала годинник. Сходи в приміщенні досить широкі і невисокі. Це дозволяло привілейованим дворянам в'їжджати на другий поверх конем верхи[6]. Чергова реконструкція споруди відбулась на початку 16 ст.

Головний фасад споруди зберіг стилістику різних будівельних стилів і не узгоджений із якимось одним стилем. Парадний портал комплексу прикрашає головний вхід і має два яруси в пишному оточенні подвоєних колон. Портал також прикрашає балкон та скульптура папи римського Григорія XIII (1580 року). Первісно тут були інші скульптури пап, одну з котрих знищили бунтівні болонці. Скульптура папи римського Боніфация VIII (що була на цьому місці) збережена і перенесена в середньовічний музей міста.

Мистецькі скарби[ред. | ред. код]

Історичне фото палаццо Комунале кінця 19 ст.
Джузеппе Марія Креспі. «Кардинал Просперо Ламбертіні», 1740 р.

Болонья і навколишні землі були приєднані до Папської держави. Управління містом здійснювали папські легати, котрі усособлювали і папу, і світську, і релігійну владу водночас. Деякий час керівником Болоньї був і кардинал Віссаріон Нікейський, грек-візантієць за походженням, що перейшов у католицтво.

Болонья була місцем декількох важливих політичних подій. Так, після пограбування Риму 1527 року в Болонью були перенесені акт коронації імператора Карла V, переможця папи римського Климента VII, та урочистості з цього приводу.

Болонья впродовж декількох століть була відомим художнім центром в Італії, що розвивався і існував під значним політичним і художнім тиском папського Риму. Частка художніх скарбів зберігається у палаццо Комунале донині.

Зала комунальних нарад розташована на першому поверсі. За італійською традицією прикрашати стелі у суспільно значущих залах — декорована стеля. фрески на стелі створив художник Анжело Мікелє Колонна разом із молодим помічником Джоакіно Піццолі (1675—1677). Стеля поділена на чотири частини з алегоричними фігурами Мінерви (богині мудрості), Марса (римського бога війни), богині Кібели, що показує на Олімп (уособлення папської влади в місті), Вакх, Церера і Помона є уособленнями плодючих сил краю.

Кардинал Джироламо Фарнезе на новому етапі перебудував залу другого поверху у палаці Комунале. Зала мала назву Королівська, позаяк саме там відбулась коронація імператора Карла V як короля Італії 1530 року. Залу прикрасили стінописи учнів художника Франческо Альбані. Зала має також власну каплицю, прикрашену фресками роботи Просперо Фонтана (1562 р.)

В палацо Комуннале на новому етапі родина художника Джорджо Моранді передала низку його творів в 20 ст.

В прибудові 19 ст. розташована також найбільша публічна бібліотека в місті(Зала Борса[6]).

Палаццо Комунале залишається ратушею міста, незважаючи на те, що частка адміністративних закладів розташована в інших спорудах міста.

Галерея[ред. | ред. код]

  • Середньовічний фасад палацу Аккурсіо на площу Рузвельта.
    Середньовічний фасад палацу Аккурсіо на площу Рузвельта.
  • Парадний портал і балкон
    Парадний портал і балкон
  • Внутрішній дворик палацу
    Внутрішній дворик палацу
  • Старовинні сходи палаццо Комунале.
    Старовинні сходи палаццо Комунале.

Художні скарби музейних збірок палацу Комунале (Муніципальна художня збірка)[ред. | ред. код]

Карло Франческо Нуволоне. «Портрет шляхетної пані в чорному», до 1649 р.
  • Артемізія Джентілескі. «Портрет командира військового загону», 1622 р.
    Артемізія Джентілескі. «Портрет командира військового загону», 1622 р.
  • Донато Креті. «Алегорія Милосердя», 1745 р.
    Донато Креті. «Алегорія Милосердя», 1745 р.
  • Донато Креті. «Паріс і Меркурій», 1745 р.
    Донато Креті. «Паріс і Меркурій», 1745 р.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Tourer.it
  2. ↑ а б в dati.beniculturali.it — 2014.
  3. ↑ а б в Atlante castellano d'Italia
  4. ↑ Wiki Loves Monuments Italia — 2012.
  5. ↑ Biblioteca Salaborsa — Biblioteca Salaborsa.
  6. ↑ а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палаццо Комунале (Болонья)

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Палаццо_Комунале_(Болонья)&oldid=41627750