Палаццо консерваторе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Палаццо консерваторе в Римі
Палаццо консерваторе в Римі

Палаццо консерваторе (італ. Palazzo dei Conservatori) — ренесансна будівля на Капітолійській площі в Римі. У палаці знаходиться більша частина експонатів Капітолійських музеїв.

Початок музеєм поклав папа Сікст IV у 1471 році, передавши в дар «народу Римa» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.

Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у вісімнадцятому столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 році, під час понтифікату Климента XII, його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.

Палаццо консерваторе створений у колосальному ордері, у якому два поверхи палацу об'єднані великими коринфськими пілястрами. Портик, збільшений під час папи Олександра VII, який підносять іонічні колони. Мікеланджело планував вікна з едикулами та балконом. Середнє велике вікно додане пізніше Джакомо делла Порта, який і здійснив будівництва палацу. Мікеланджело після смерті у 1564 році залишає плани для Палаццо консерваторе. Джакомо делла Порта будує між 1574 та 1599 сам палац у стилі маньєризму, та використанням колосального ордера.

Див. також[ред.ред. код]

Капітолійські музеї

Посилання[ред.ред. код]

Palazzo dei Conservatori на museicapitolini.org (англ.)

Координати: 41°53′34″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д. / 41.8929972° пн. ш. 12.4828111° сх. д. / 41.8929972; 12.4828111