Палац Альхаферія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альхаферія
Замок Альхаферія, головний фасад
Замок Альхаферія, головний фасад
Статус: пам'ятка національного значення, культурне надбання ЮНЕСКО
Країна: Іспанія
Місце розташування: м. Сарагоса
Географічні координати: Помилка скрипту
Архітектурний стиль: Мудехар і романський стиль
Автор проекту: ймовірно, аль-Халіф Зухайр
Архітектор: архітектори аль-Халіф Зухайр( Al-Halifa Zuhayr) та Ібн Ідарі ( Ibn Idari )
Будівник: аль-Халіф Зухайр
Матеріал: вапняк, пісковик, різьблений тиньк оздоб, цегла
Перша згадка: 11 століття
Початок будівництва: 2-га половина 11 століття( 1065-1081), добудови у 15, 17 ст.
Завершення будівництва: кінець 11 століття, реставрації у 20 ст.
Стан: задовільний
Веб-сторінка http://example.com

Палац Альхаферія (ісп. Palacio de la Aljafería ) — один з найкраще збережених палаців мавританського періоду в Іспанії, розташований у Сарагосі .

Історія[ред.ред. код]

Столиця держави Тайфа[ред.ред. код]

Після розпаду Кордовського халіфату на його уламках виникає декілька незалежних дрібних держав, однією з них і була Тайфа Сарагоси у 11 столітті. Місто зробили столицею. Володарі держави були втягнуті у військові конфлікти, що спонукало до політичного союзу з католицькими князівствами Іспанії. Останій володар мавританської Сарагоси Абд-аль-Малик Имад ад-Даула зрікся влади і визнав зверхність Альфонсо І Арагонського. Він став прихильником політики Альфонсо І, а його військо брало участь у військових діях на боці християнського Арагону.

Палац і фортеця[ред.ред. код]

Вежа Трубадура

Фортеця з палацом були побудовані в короткий період незалежності та розквіту мавританської держави Тайфа Сарагоси в 2-й половині 11 століття. Це була резиденція володаря Бану Худ (Banu Hud). Незважаючи на незалежність, Бану Худ визнавав політичну могутність сусідньої християнської держави і платив дань. У 1118 р. Місто Сарагоса було захоплене християнським військом і стало столицею королівства Арагон. За короткий період мавританської незалежності там і був створений палац і фортеця Альхаферія, досить повно збережені до 20 ст.

Найдавніша частина фортеці — Вежа Трубадура. Два її нижні поверхи датують 9 століттям н. е., добудови — у 10 столітті.

Назва споруди пізня і належить 19 століттю, коли іспанець Антоніо Гарсія Гутьєррес оприлюднив драму «Трубадур» . Драму переробили у лібретто опери, музику до якої створив італієць Джузеппе Верді (1813—1901) у 1853 р.

Шматочок поліхромної панелі маврів

Мавританські за характером та оздобами приміщення фортеці були пристосовані під палац католицьких королів у 1492 році. Частка будівель реконструйована у 1593 р. з метою підсилення фортечної функції. В роки війни за незалежність (1808—1814 рр.)від наполеонівський військ фортеця зазнала пошкоджень.

Значні відновлювальні роботи і реставрація проведені в 2-й половині 20 століття. Приміщення пристосовані під Кортеси(парламент) та засідання законодавчої палати Арагону.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • BORRÁS GUALIS, Gonzalo (1991). «La ciudad islámica». Guillermo Fatás (dir.) Guía histórico-artística de Zaragoza. Zaragoza City Council. pp. 71-100. 3th ed. ISBN 978-84-86807-76-4
  • BIEL IBÁÑEZ, María Pilar (2008). «Nuevas noticias sobre el palacio de la Aljafería». Guillermo Fatás (dir.) Guía histórico-artística de Zaragoza. Zaragoza City Council. pp. 711-727. 4th ed. ISBN 978-84-7820-948-4.
  • CABAÑERO SUBIZA, Bernabé et al. (1998), La Aljafería. I. Zaragoza: Cortes de Aragón. 1998. ISBN 978-84-86794-97-2
  • EXPÓSITO SEBASTIÁN et al. (2006). La Aljafería de Zaragoza. Zaragoza: Cortes de Aragón. 2006 (6ª ed.) ISBN 978-84-86794-13-2

Посилання[ред.ред. код]