Палац Естерхазі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 47°37′13″ пн. ш. 16°52′17″ сх. д. / 47.62028° пн. ш. 16.87139° сх. д. / 47.62028; 16.87139

Палац Естерхазі і сад бароко з радіальним розплануванням

Палац Естерхазі — садово-парковий ансамбль доби бароко в Угорщині.

Історичні дані[ред.ред. код]

Розкішний сучасний ансамбль з палацу q саду починався як мисливський замок на 20 кімнат та дві парадні зали. Проект у 1720 р. створив віденський архітектор Антон Ерхард Мартінеллі. Замовником мисливського замку був Йозеф Естерхазі.

Будівлю розташували поблизу озера та мисливських угідь.

Князь Міклош Естерхазі

Нащадок — Міклош Естерхазі, що подорожував у Франції q відвідав Версаль, зажадав збільшити палац і перетворити його на розкішну заміську резиденцію. У 1760-1767, після добудов, замок перетворили на справжній садово-парковий ансамбль, один з найбільших в Угорщині. Палац отримав бічні флігелі, заокруглені циркумференції, тричастинний регулярний сад. Центральна частина саду мала радіальне розпланування. Нова резиденція задовольнила власника лише після створення фонтану. Кількість кімнат була збільшена до 126. Фасади та інтер'єри мають ознаки бароко, рококо та раннього класицизму.

До комплексу входили також — оперний театр, бібліотека, допоміжні служби. Саме тут на службі у князя роками працював композитор Йозеф Гайдн. Майже 25 років князівська садиба Естерхазі славилася гучними бенкетами, святами з полюванням та фейерверками. У 1790 родина залишила садибу та перебралася в іншу резиденцію, а майно вивезла. Садибні будівлі занепадали і використовувались за другорядним призначенням. В роки Другої світової війни палац та його флігелі використовували як шпиталь.

Реставрацію палацу завершили у 1958, повернувши ансамблю вигляд на середину 18 ст. Частка приміщень садиби використовується як готель. Сама садиба стала місцем проведення фестивалів музики Гайдна.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]