Палац Мезон-Лафіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Палац Мезон-Лафіт - уславлена палацова споруда архітектора Франсуа Мансара ( 1598-1666 ), що стала видатною як в творчому надбанні архітектора, так і в історії архітектури Франції і Європи.

Мезон-Лафіт і Підгорецький замок. Історична паралель. 17 століття.[ред.ред. код]

  • Палац Мезон-Лафіт виник поблизу Парижу і королівської резиденції з назвою Сен-Жерменський палац. Замовником став багатій Рене де Лонгей, що міг дозволити собі запросити до робіт кращого з архітекторів Франції того часу - Франсуа Мансара. Будівництво тривало чотири роки (1642-1646). Ще три роки йшов процес декорування інтер'єрів. Вже у 1651 році в замку приймали спадкоємця престолу - Луї 14-го, його мати, регентшу Ганну Австрійську, брата короля - герцога Анжуйського і королівський двір.
    • Підгорецький замок виникає на замовлення коронного гетьмана Станіслава Конецьпольського, не останньої людини в державі, але далеко від столиці Польщі. На роботи запрошено кращого на той час в краї архітектора Андреа дель Аква, що будує палац на залишках фортеці, використовуючи її як міцні підмурки. Палац тричастинний і двоповерховий, як і палац Мезон-Лафіт, але бічні павільони триповерхові. Центр палацу підкреслював ризаліт з фігурним бароковим дахом і шпилем. Будівництво тривало у 1635-1640 роках. Вже в 1646 р. замок відвідує король Польщі Владислав IV,на честь якого відбулися свята і Фейерверк.
  • Ансамбль палацу Мезон-Лафіт у 1658- 1660 рр. зазнає добудов, на які знов запрошено талановитого, але дорогого архітектора Франсуа Мансара. Той прокладає довгу під'їздну дорогу і три двори складних геометричних форм, а також будує стайні на 40 коней, фасади яких такі ж парадні, як і у палаца. Він же автор і регулярного сада при палаці.
    • Регулярний сад при замку в Підгірцях розпланував ландшафтний архітектор з Риму, ім'я якого досі встановити не вдалося. Сад розвивав ідею регулярних садів на терасах, що мали на той час традицію в садівництві при віллах Італії. У 1651-56 рр. замок і сад в Підгірцях ремонтують і відновлюють після руйнацій вояків Богдана Хмельницького, бо замок опинився на театрі бойових дій національно-визвольної війни з боку України.

18 століття[ред.ред. код]

  • Замок Мезон-Лаффіт декілька разів переходить в іншу власність. Початок 18 століття цікавий тим, що в замку гостить відомий письменник Вольтер, якого приймав тодішній володар Жан Рене де Лонгей. Палац постраждав від пожежі і потребує ремонту. Його продають і володарем став не король, а брат короля граф д'Артуа, що руйнує барокові оздоби і міняє їх на новомодні, неокласичні. Наближеність до королівської родини і великі кошти дозволили запросити на роботи видатних скульпторів, серед яких Гудон, Буазо, Клодіон. В небезпечні роки французької революції 1789-1793 рр. володар емігрував, замок конфіскують як майно емігранта, меблі і начиння вивозять і продають. Будівля зазнала пограбувань, але її продають. Новий володар - конезаводчик Ланшер - цікавиться лише стайнями та отриманням прибутків з свого бізнесу. У 1804 р. Ланшер продав замок маршалу Наполеона - Жану Ланну.
    • Вже наприкінці 17 ст. Пізгорецький замок став майном короля Польщі. У 1720 р. у сина короля Яна Собеського ( Костянтина ) замок купує магнат Станіслав Жевуський, а його син Вацлав починає маштабні перебудови. Весь палац добудовують третім поверхом. Ансамбль споруд доповнюють будівлею заїзду ( готелю для гостей ), при замку створені друкарня і театр. Кращою архітектурною спорудою в парку став костел Св. Йосипа, побудований у 1752-1766 роках в стилі пізнього бароко.Ще наприкінці 18 століття Підгорецький замок почав занепадати, а його майно, меблі і картини розпродано на трьох аукціонах.

19 століття[ред.ред. код]

  • Серед володарів замку Мезон-Лафіт - банкір Лафіт, що не зміг продати замок з ділянкою землі разом. Барокові сади і геометричні двори Мансара буди зруйновані ще раніше. Лафіт подрібнив земельну ділянку на частини і продав їх під забудову. Колишній регулярний сад зменшився майже в 10 разів. Аби продати землі, Лафіт зруйнував стайні (арх. Ф. Мансар), балюстради курдонера і рови, що оточували парадний двір.

У 1877 р. замок купуе багатий художник ( німець за походженням ) з Російської імперії Василь Громме.Він наново дробить земельну ділянку, частини якої продали до 1904 року. Палац Мезон-Лафіт його не цікавив і залишався в занедбаному стані. В 1900 році Василь Громме помер. Майно купуе Жозеф Симонде, що сповіщає про плани руйнації палацу Мезон-Лафіт взагалі.


    • Майном родини Жевуських замок залишається до 1860-х років, коли бездітний Леон Жевуський передав занедбаний палац Євстахію Сангушку за умов реставрації і нагляду за замком. Півільні відновлювальні і ремонтно-реставраційні роботи тривали у 1867-1903 роках. Замок і земельна ділянка щасливо уникнули подрібнення теріторії чи розпродажу окремих ділянок під дачі чи забудову особняків для новонавродженої буржазії. Бароковий сад на терасах зник, але залишились деякі оздоби і частково садово-паркова скульптура. Неповторного вигляду архітектурному ансамблю в Підгірцях надавав саме парк, у зелені якого ховалися і замок, і заїжджий двір та декілька інших споруд. В давнину власне парк справляв на подорожнього значно сильніше враження,ніж сам замок,хоча подібних годі шукати й в Польщі,де чимало панських садиб та замків. Це визнавали й самі поляки,а авторитетний Ян Матейко(1838-1893) навіть зробив замальовку палацу, що збережена. Малював Підгорецький замок й непосидючий Наполеон Орда(1807-1883),онука пана Бутримовича з Пінську,що в Білорусі.

20 століття[ред.ред. код]

  • Аби врятувати залишки парку і сам палац Мезон-Лафіт галас підняли багаті володарі сусідніх особняків. Га́лас багатіїв почули. І уряд Франції у 1905 р. купує палац і залишки саду. До свята 14 липня 1912 року замок відкрили для відвідин. Він і зараз залишається осередком багатого буржуазного району.



Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Використані матеріали української і російської вікіпедій.