Палац Сан Тельмо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 37°22′48″ пн. ш. 5°59′37″ зх. д. / 37.3801500° пн. ш. 5.9937333° зх. д. / 37.3801500; -5.9937333

Палац Сан Тельмо, головний фасад.

Палац Сан Тельмо ( ісп. El Palacio de San Telmo) - палац доби бароко в місті Севілья

Історія[ред.ред. код]

Будівництво розпочато у травні 1682 р. по-за фортречними мурами старого міста. Прямокутна за поземним планом споруда мала чотири кутові вежі, декілька внутрішніх двориків, каплицю. Згодом палац почали використовувати як Військово-морську школу.Католицьким покровителем мореплавців вважали Святого Ельма ( іспанською - Тельмо ), статуя якого прикрасила головний портал будівлі. Від імені святого і пішла назва палацу.

Галерея відомих севільянців

У 1849 р. палац придбав герцог Монпансьє і зробив власною резиденцією. Наприкінці 19 століття західну, одноповерхову галерею палацу Сан Тельмо прикрасили 12 скульптур відомих мешканців Севільї ( скульптор Антоніо Сусілья ). Серед увічниних севільянців -

  • Бартоломео де лас Касас, епископ Чіапасу, письменник і захисник американських індіанців від повного винищення
  • Фернандо Энрикес Афан де Рибера,іспанський гуманіст
  • Бартоломео Естебан Мурільйо, художник 17 ст.
  • Бенито Ариас Монтано, іспанський гуманіст
  • Ліїс Дайос, герой війни за незалежність
  • Фернандо де Еррера, поет
  • Диєго Ортіс де Зуніга, історик та письменник
  • Лопе де Руеда, письменник
  • Мигель Манара, добродій і фундатор створення шпиталю де ла Санта Карідад
  • Дієго Веласкес, художник
  • Родриго Понсе де Леон, маркіз Кадіс и капітан Генерального завоювання Гранади
  • Хуан Мартінес Монтаньєс, релігійний скульптор

Удова герцога у 1897 році заподала палац архієпископу Севільї. Той у 1901 р. розмістив в палаці семінарію.

В кінці 20 ст. палац перейшов у власність регіонального уряду. З 1991 р. розпочалися реставраційні роботи ( перша черга ) по відновленню первісного розпланування палацу. P 2005 р. проведена друга черга реставраційних робіт по відновленню історичних інтер'єрів.

Джерела[ред.ред. код]

  • FALCÓN MÁRQUEZ, Teodoro (1991). El Palacio de San Telmo. Sevilla. Editorial: Gever. ISBN 84-7566-024-X
  • RIBELOT, Alberto (2001). Vida azarosa del Palacio de San Telmo: su historia y administración eclesiástica. Sevilla. Editorial: Marsay. ISBN 84-95539-25-X
  • VÁZQUEZ SOTO, José María; VAZQUEZ CONSUEGRA, Guillermo & TORRES VELA, Javier (1990). San Telmo, biografía de un palacio. Sevilla, Consejería de Cultura. ISBN 84-2345-2346

Посилання[ред.ред. код]