Палац витончених мистецтв (Лілль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Палац витончених мистецтв (Ліль)
Lille palais des beaux arts.jpg
Засновано 1792 рік, відкритий у 1809 р.
Розташування місто Ліль, площа Республіки, станція метро «Площа Республіки», ( Place de la République, 59000 Lille, France)
Координати 50°37′50″ пн. ш. 3°03′45″ сх. д. / 50.63056° пн. ш. 3.06250° сх. д. / 50.63056; 3.06250
Відвідувачі більше 286.000 на рік( 2008 )
Сайт http://www.pba-lille.fr/ Site officiel du Palais des Beaux-Arts de Lille

Пала́ц ви́тончених мисте́цтв (Ліль) ( фр. Palais des beaux-arts de Lille ) - належить до найбільших провінційних художніх музеїв Франції.

Заснування[ред.ред. код]

Музей засновано у 1792 р. Ініціатива по створенню музейного закладу надійшла від місцевого художника на ім'я Жозеф Луї Ватто. Таким чином художній музей міста Ліль належить до п'ятірки найдавніших музеїв Франції. Зростанню фондів художнього музею сприяли декрети революційного уряду по конфіскації майна дворянських родин, що покинули країну під час революційних подій. У 1795 р. завдяки цим конфіскаціям кількість художніх творів музею збільшилась.

У 1801 р. диктатор Наполеон видав наказ про створення та поповнення 15 музеїв Франції. До переліку міст в указ був внесений і Ліль. Так місто отримало право на передачу в його фонди картин з паризьких палаців Лувр та Версаль.

Першим місцем розташування музею стала каплиця місцевого монастиря Récollets, а сам музей був відкритий для відвідин у 1809 році.

Будівля[ред.ред. код]

Галерея скульптур

На початку 1880-х рр. мер міста Ліль Гері Легран ( Géry Legrand ) започаткував проект створення відповідної будівлі для музею, якому мало підходило приміщення колишнього монастиря. Для будівництва в Ліль були запрошені архітектори з Парижу - Едвард Берарді і Фернан Дельмас, представники стилю еклектика. Будівництво тривало у 1885 - 1892 рр. Для нової споруди було відведене почесне місце на площі Республіки поряд з префектурою.

Нова будівля отримала назву Палац витончених мистецтв і ця назва закріпилася за художнім закладом. Зовнішні форми споруди мають компромісне поєднання елементів французького класицизму ще 17 століття ( горизонтальний руст, колони, трикутні і лучкові фронтони ) з елементами пафосної буржуазної архітектури цінця 19 століття в стилі «Прекрасна епоха». Кожний об'єм споруди має за старою французькою традицією високий окремий дах, що нагадує дахи замку Шеверні.

У 1990-х р. проведена реконструкція будівлі, де в підмурках палацу обладнали виставкові зали площею 700 м² та зали для скульптур 19 століття. Нові зали відкриті у 1997 році. Серед провінційних художніх музеїв Франції Палац витончених мистецтв посів перше місце за кількістю експонатів і практично друге після музею Лувр.

Музей і фонди[ред.ред. код]

Жак-Луї Давід, Велізарій просить милостиню, 1781 р.

Палац витончених мистецтв міста Ліль має значну мистецьку колекцію, де є -

Серед творів доби середньовіччя, відродження та маньєризму -

Франсіско Гойя, «Лист від коханого»

Серед творів 17 століття -

Новітні мистецькі стилі представлені творами, серед яких -

Огюст Роден, «Туалет Венери»

Галерея[ред.ред. код]

Антична кераміка[ред.ред. код]

Портрети[ред.ред. код]

Кераміка італійських центрів[ред.ред. код]

Твори на межі жанрів[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Le Palais des Beaux-Arts de Lille par Alain Tapié, Marie-Françoise Bouttemy, Annie Castier, et Dominique Delgrange aux éditions Réunion des musées nationaux, ISBN 2-7118-5222-9
  • Les Plans en relief des places fortes du Nord : dans les collections du Palais des Beaux-Arts de Lille by Isabelle Warmoes, ISBN 2-85056-838-4
  • Catalogue des dessins italiens : Collection du Palais des beaux-arts de Lille, aux éditions Réunion des musées nationaux, ISBN 2-7118-3392-5

Посилання[ред.ред. код]