Палац у Неборові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Палац
Палац у Неборові
Pałac w Nieborowie
Палац у Неборові, парковий фасад
Палац у Неборові, парковий фасад
Країна Польща
Місто Неборов
Тип будівлі Палац
Архітектурний стиль бароко
Автор проекту Тільман Гамерський
Будівельник Тільман Гамерський
Перша згадка в 16 ст.
Будівництво 1694 р.—в 19 ст.
Будівлі:
палац, оранжерея, стайні, сад бароко, будівля Керамічної мануфактури
Прибудови в 19 ст.
Стан задовільний

Палац у Неборові ( Pałac w Nieborowie )- палацово-парковий ансамбль 17-19 століть у Неборові, філія Національного музею (Варшава)

Історія[ред.ред. код]

Поселення відоме з 14 століття. В 16 столітті виникає садиба перехідного стилю від пізньої готики до ренесансу.Володарями була родина Неборовських, які продали маєток кардиналу Міхалу Стефану Радзеєвському.

У добу бароко[ред.ред. код]

З 1694 р. кардинал залучив до проектування та будівництва відомого польського архітектора на ім'я Тільман Гамерський, нідерландця за походженням. Він створив палац у формах стриманого бароко та регулярний сад( залишки саду бароко реставровані і відомі в Польщі).

З 1774 р. володар замку - князь Міхал Єронім Радзівілл, у майбутньому - губернатор міста Вільно. Радзівілл розбудовує сад бароко, переробляє частину інтер'єрів і наповнює палац творами мистецтва. За часів володарювання князя палац прикрасили -

Палац у Неборові, вестибюль.

У 19 столітті[ред.ред. код]

По смерті князя у 1831 р. маєток декілька років не мав володаря через сперечання нащадків за спадок. Садиба перейшла до Зігмунда Радзівілла, який почав розпродавати майно заради прибутку, в тому числі ділянки саду Аркадія. Найкраща частина картинної галереї та бібліотеки була розпродана на аукціонах у Парижі. З 1879 р. володарем став племінник Петро Міхал Радзівілл, який викупив ділянки саду Аркадія. У 1881 р. створив у садибі керамічну мануфактуру та майстерню по виготовленню меблів. Міхал Радзівілл відновив і палацову бібліотеку, хоча й не колишніми зразками. Він помер у 1903 р.

У 20 столітті[ред.ред. код]

Удова продала маєток родичу, володарем став Януш Радзівілл. Він переробляє частку інтер'єрів, а садиба стає модним місцем зустріч польських аристократів у міжвоєнний період. До 1945 р. він залишався володарем садиби. Теріторя підпала під окупацію спочатку німецьких фашистів, потім радянський військових, але садиба була збережена . Посадовці НКВС арештували Радзивіллів і перемістили в концтабір на територію СРСР біля м. Красногорськ, де і померла дружина Януша. Останній вижив і повернувся вже в Соціалістичну Польщу у 1947 р. Але садиба ( сад бароко, сад Аркадія, палац, керамічна мануфактура ) були вже націоналізовані і стали майном держави. Янущ Радзівіл помер у 1967 р. Садибу в Неборові зробили філією Національного музею в Варшаві.

Інтер'єри палацу в Неборові[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Krzysztof Jabloński, Włodzimierz Piwkowski: Nieborów, Arkadia. Warszawa 1996, ISBN 83-7079-598-6

Посилання[ред.ред. код]