Паличкоподібні бактерії

Паличкоподібні бактерії або бацили (лат. bacilli — «палички») — бактерії паличкоподібної форми. Назва «бацили» також відноситься до представників роду Bacillus. Морфологічно виділяють так звані коккобацили — округліші клітини, довжина яких ще помітно перевищує ширину (як наприклад у Bacteroides fragilis, Yersinia pestis, Bordetella bronchiseptica, Haemophilus influenzae). Паличкоподібна форма зустрічається у більшості видів бактерій, як грам-негативних, так і грам-позитивних.Паличкова форма є самою численною і різноманітною групою бактерій.

Клітинна стінка паличкоподібних бактерій являє собою тверду, нееластичну трубку. Тому вони ростуть переважно в довжину, а коливання товщини відносно невеликі (переважно в межах 0,5-1 мкм). По довжині паличкові поділяють на дрібні (до 1 мкм), середні (2-4 мкм), великі (більш ніж 4 мкм). По товщині паличкові бактерії поділяють на тонкі () до 1 мкм і товсті (>1 мкм). Форма кінців у паличкових буває закруглена, загострена, обрубана.

По здатності до спороутворення паличкоподібні форми бактерій підрозділяються на три роди: *р.Bacterium (бактерії), р.Bacillus (бацили), p.Clostridium (клостридії).

• p.Bacterium – це паличкоподібні бактерії, що, як правило, не утворюють спор. Типовим представником є кишкова паличка (Escherichia coli), яка завжди міститься в кишечнику людини та тварин.
• p.Bacillus – це споротворні паличкоподібні бактерії. Діаметр спор не перевищує у них поперечного розтину палички тому спороутворення у бацил не призводить до зміни форми клітини. За типом дихання бацили, як правило, відносяться до аеробів (потребують кисень для свого розвитку). Прикладом сапрофітних форм бацил є Bacillus subtilis (“сінна” паличка), Bacillus licheniformis (“картопляна” паличка).
• p.Clostridium – це споротворні паличкоподібні бактерії, у яких спора за своїм розміром перевищує поперечний розтин палички. При цьому змінюється зовнішня форма палички і вона може нагадувати веретено або ракетку. За типом дихання відносяться, як правило, до облігатних анаеробів.

За взаємним розташуванням паличкові розподіляються на три підгрупи:

• а) поодинокі палички – розміщуються хаотично. Така форма взаємного розташування клітин характерна для переважної більшості паличкових.
• б) диплобактерії та диплобацили – клітини бактерій або бацил розташовані попарно.
• в) стрептобактерії та стрептобацили – клітини бактерій або бацил утворюють ланцюжки різної довжини.