Паломництво
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 22 березня 2013.
Паломник. Картина Іллі Рєпіна
Пало́мництво (від лат. palma — пальмова гілка), проща — мандрування віруючих людей до святих місць (наприклад, у християн — до Єрусалима,Меджугор'є у мусульман — до Мекки й Медини тощо). Термін походить від звичаю прочан привозити з Єрусалима пальмову гілку.
Заохочення паломництва в Україні здійснюють церкви. Багато віруючих людей мріють відвідати священні місця:
- Єрусалим,
- Ватикан,
- Люрд,
- Гошівський монастир,
- Страдч,
- Зарваницький духовний центр,
- Почаївська лавра,
- Унівська лавра.
- Меджугор'є.
Паломницька галузь [ред.]
Паломницька галузь (індустрія) дозволяє задовольняти духовно–суспільні потреби населення та є ефективною в економічному плані. Розвиток паломництва досягається через:
- стимулювання підприємницької активності в цій сфері,
- залучення інвестицій
- забезпечення належного рівня розвитку соціальної та інженерної інфраструктур паломницьких місць,
- підготовку кадрів,
- екологічну безпеку,
- створення належних умов для паломників,
- забезпечення високого комфорту проживання корінних жителів регіону.
Розвиток паломницької галузі дозволяє:
- розширювати зайнятість населення,
- реалізовувати соціальні потреби держави на оздоровлення і відпочинок населення
- надавати економічні вигоди на рівні територій.
Дивіться також [ред.]
Джерело [ред.]
- Короткий енциклопедичний словник з культури. — К.: Україна, 2003. ISBN 966-524-105-2

