Палімпсест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Палімпсест (грец. παλίμψηστον, від πάλιν — знову + ψηστός — зіскребений, лат. Codex rescriptus) — пергамент, на якому стерли первісний текст, а поверх нього написали новий.

Історія виникнення[ред.ред. код]

Пергамент був дуже дорогим матеріалом, таким чином люди, які займалися переписуванням матеріалу, намагалися різними способами знизити ціну книг. Тому часто для переписування брали пергамент уже використаний, на якому, на думку автора, містилася неважлива інформація. Старий текст змивали або зішкрібали і на очищених таким чином аркушах писали знову. Такі рукописи і називають палімпсестами.

Слов'янських рукописів, написаних на палімпсестах, дуже мало, але в Західній Європі вони зустрічаються досить часто. Особливо широко їх застосовували до початку X століття. У VII столітті використання палімпсестів набуло таке широке поширення, що у 691 році церковний собор виніс з цього приводу спеціальну постанову, що забороняє зішкрібати священні книги. Такі рукописи дуже важливі для дослідників, тому що вони допомагають розкрити невідомі сторінки історії культури і відносин між країнами і народами.

Дослідження[ред.ред. код]

За допомогою новітніх технічних засобів фотографування в ультрафіолетових променях, томографії тощо, попередні записи іноді вдається прочитати. Так, 1926 року став широко відомий Лейденський палімпсест, тобто пергаментна книга, на яку в кінці Х століття нанесли текст Софокла, а ще через чотири століття його зішкребли, щоб написати на звільненому пергаменті півтори сотні сторінок творів релігійного характеру. Лейденський палімпсест з відновленим текстом є найдавнішим джерелом для сучасних видань Софокла.

Особливий випадок палімпсесту — гіперпалімпсест. Цей термін винайшов О. Залізняк для Новгородського кодексу, в якому десятки або сотні текстів наклалися один на одного і тому надзвичайно важко їх відновити.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]