Пам'ятники Житомира

У сучасному Житомирі встановлено низку пам'ятників, меморіалів та пам'ятних знаків.

Пам'ятники Житомира[ред. | ред. код]

Назва	Рік встановлення	Розташування	Фото	Короткі відомості
Загиблим учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи «ЧОРНА БІЛЬ», пам'ятний знак	2006 р.	на вулиці Покровській, 96, поряд з будівлею Національної поліції		Пам'ятник загиблим учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи був встановлений у 2006 р. до 20-річчя Чорнобильської катастрофи. Автори — скульптор О. Вітрик, архітектор П. Бірюк.
Викладачам, студентам і співробітникам Житомирського Педагогічного університету, що полягли у роки ІІ Світової війни, пам'ятний знак		вулиця Велика Бердичівська, 40
Братська могила жертв фашизму.(Ск. Табачник Й. С. Арх. Бірюк П. М.)	1996	проспект Миру, 69		Пам'ятне місце розташування богунського концетраційного табору військовополонених та пам'ятник жертвам нацизму.
Героям Небесної Сотні	2017	Майдан Корольова, перед будівлею обласної державної адміністрації		Пам'ятник Героям Небесної Сотні. Автори проекту — Герез-Гладка Юлія та Герез Петро. Елементи триптиху виконані із 3 металевих листів розміром 2×8 м. Скульптура Героя, що стоїть на бетонному постаменті попереду триптиха, виготовлена із листів напівпрозорого акрилу. Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації № 616 від 8 листопада 2021 року, пам'ятник занесли до переліку об'єктів культурної спадщини, як історичну споруду.^[1]
Діана		у парку ім. Ю. О. Гагаріна		встановлено за часів барона Шодуара.
Домбровського Ярослава, бюст	1971	у сквері на майдані Згоди		Пам'ятник польському політичному та військовому діячеві Ярославові Домбровському був встановлений у 1971 році. Автори — скульптор О. Скобліков, архітектор М. Іванчук.
Жертвам Голодомору / «Ангел, що сумує»	2006	у сквері у східній частині Путятинської площі		Пам'ятник Жертвам Голодомору в Україні 1932-33 років був встановлений у переддень 15-го Дня незалежності України — 23 серпня 2006 року. Автори — скульптор О. Костюк та архітектор П. Перевозник^[2].
Кавуну Василю		перед ЗОШ № 22 (вулиця Космонавтів, 36)
Короленка Володимира, бюст	1973	перед ЗОШ № 6 (майдан Короленка, 7)		Погруддя російського письменника і правника Володимира Короленка було відкрите у рамках відзначення 120-річчя від дня його народження в 1973 році. Автори пам'ятника — скульптор В. П. Вінайкін, архітектор М. П. Іванчук.
Корольову Сергію	1971	на майдані Корольова		Пам'ятник академіку С. П. Корольову був відкритий у 1971 році. Автори пам'ятника — скульптор О. П. Олійник, архітектор А. Д. Корнєєв.
Корольову Сергію		на вулиці Дмитрівській, біля Музею космонавтики
Косенка Віктора, бюст	1981	у сквері перед будинком музичного училища ім. В. С. Косенка (вул. Пушкінська, 28)		Пам'ятник-погруддя українського композитора, піаніста й педагога В. С. Косенка був відкритий у 1981 році. Автори пам'ятника — скульптор В. Фещенко та архітектор М. Іванчук.
«Ларіосік з Житомира», скульптура	2007	у сквері перед кінотеатром «Україна» (вул. Київська, 13)		Пам'ятник, присвячений літературному персонажу відомих творів Михайла Булгакова (роман «Біла гвардія», п'єса «Дні Турбіних») Іларіону Іларіоновичу Суржанському («Ларіосік з Житомира»), прототипом якого був мешканець Житомира Микола Судзіловський, був відкритий у 2007 році. Автори пам'ятника — скульптор Ю. Осташев, архітектор О. Плотко-Осташева (м. Київ).
Лятошинського Бориса, бюст	1995	по вулиці Лятошинського, 5		Бюст українського композитора, диригента і педагога, одного з основоположників модерного напрямку в українській музиці Бориса Лятошинського встановили 1995 року на місці, де колись був будинок, у якому він народився. Погруддя виготовив Київський художньо-виробничий комбінат, автор архітектурної прив'язки — А. Черніченко.
Івану Огієнку (митрополиту Іларіону)	2017	вулиця Михайлівська, коло Свято-Михайлівського кафедрального собору		Пам'ятник українському вченому, митрополиту УАПЦ, політичному, громадському і церковному діячеві Івану Огієнку (митрополиту Іларіону) був встановлений у 2017 році. Автори — скульптор Василь Фещенко, архітектор Валерій Головатенко.
Олегу Ольжичу	2017	в сквері ім. Олега Ольжича на розі вул. Перемоги та Ольжича		27 жовтня 2017 року у Житомирі відкрили пам'ятник видатному поету, політичному діячу, археологу, почесному громадянину Житомира Олегу Ольжичу^[3]. Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації № 615 від 8 листопада 2021 року, пам'ятник занесли до переліку об'єктів культурної спадщини, як витвір монументального мистецтва^[1]. Автори — скульптор Василь Фещенко, архітектор Валерій Головатенко; пам'ятник постав на місці демонтованого в лютому 2005-го року пам'ятника червоному командирові Олександру Пархоменку^[4].
Папі римському блаженному Івану Павлу ІІ^[5]	2011	на Замковому майдані біля Кафедрального храму св. Софії		Пам'ятник папі римському блаженному Івану Павлу ІІ відкрито та освячено 22 жовтня 2011 року.
Партизанам, підпільникам Житомирщини, пам'ятний знак		на розі вулиць Київської та Хлібної, біля школи № 17
Першій вчительці, пам'ятний знак	2006	на території Житомирського державного університету ім. І. Франка (з боку вулиці Пушкіна)		Пам'ятний знак Першій вчительці був відкритий усередині березня 2006 року^[6].
Слави, монумент	1979	на пагорбі Слави на вулиці Чуднівській		У День Перемоги 9 травня 1979 року в Житомирі був відкритий монумент Вічної Слави на честь воїнів-визволителів, партизан та підпільників. Автори монумента — скульптори І. А. Коломієць та її чоловік Г. Я. Хусід, архітектори А. Ф. Ігнащенко та І. А. Іванов.
Франка Івана, бюст
Шевченку Тарасові, бюст	1976	в невеликому сквері на розі вулиць Великої Бердичівської та Шевченка.		Житомирський пам'ятник-погруддя Тарасу Шевченку був встановлений у 1976 році. Автори пам'ятника — скульптор Б. Карловський та архітектор П. Бірюк.
на честь воїнів-житомирян, які загинули в Афганістані/ «Чорний тюльпан», пам'ятний знак	2008	поблизу обласної наукової універсальної бібліотеки ім. О. Ольжича (навпроти центральної алеї наприкінці Нового бульвару)		Пам'ятний знак на честь 20воїнів-житомирян, які загинули в Афганістані, був встановлений у 2008 році. Автори пам'ятника — скульптор Д. Красняк, архітектор М. Марчук.
на честь 1000-ліття Хрещення Русі, пам'ятний хрест	1988	біля Спасо-Преображенського кафедрального собору (вул. Перемоги, 12)		Пам'ятний хрест на честь 1000-ліття Хрещення Русі з'явився 1988 року.
на честь 20-річчя Перемоги над фашизмом, пам'ятний знак	1965	у центрі площі Перемоги		Пам'ятник на честь 20-річчя Перемоги над фашизмом у вигляді танку часів ІІ Світової війни на постаменті був урочисто відкритий у переддень 20-го Дня Перемоги 8 травня 1965 року. Автор — архітектор А. Ф. Грінченко.
з нагоди 110-ї річниці будівництва Житомирського водопроводу, пам'ятний знак	2008	перед будівлею «Житомироблводоконалу»		Пам'ятний знак з нагоди 110-ї річниці будівництва Житомирського водогону був встановлений 26 грудня 2008 року.

Колишні пам'ятники[ред. | ред. код]

Назва	Дата встановлення	Дата демонтажу	Розташування	Фото	Короткі відомості
Леніну Володимиру	1970	Зруйнований в ніч з 20 на 21 лютого 2014 року^[7]	перед будинком правосуддя на Соборному майдані		Автори — скульптори М. Вронський та О. Олійник; архітектор Ф. Грінченко.
Карла Маркса, бюст	1968	24 лютого 2014^[8].	У сквері, на розі вулиць Великої Бердичівської і Театральної		Пам'ятник-погруддя німецькому вченому-економісту й філософу, одному з засновників марксизму Карлу Марксу. Споруджений у 1968 році. Автори пам'ятника — скульптор П. Ульянов, архітектор М. Іванчук.
Пархоменка Олександра, бюст		26 лютого 2015^[9]	у сквері, на розі вулиць Ольжича та Перемоги
Шелушкова Григорія, бюст	1973	13 липня 2016^[10]	у сквері на розі вулиць Київської та Князів Острозьких		Погруддя Героя Радянського Союзу Г. І. Шелушкова було встановлене 1973 року. Автори пам'ятника — київські скульптор О. Скобліков, архітектор А. Ф. Ігнащенко.
На честь нагородження Житомира Орденом Червоного Прапора, пам'ятний знак	1984	4 липня 2016^[11]	по вулиці Перемоги (між майданами Перемоги та Соборним)		Пам'ятний знак на честь нагородження Житомира Орденом Червоного Прапора з'явився у 1984 році (рік нагородження).
Пушкіна Олександра, бюст	1899	11 листопада 2022^[12]	на початку Старого бульвару		Відкриття відбулося 26 травня 1899 року з нагоди 100-річчя від дня народження Пушкіна. Скульптор Генріх Олешкевич. Демонтований в рамках деколонізації після початку широкомасштабного російського вторгнення.