Пам'ятники Харкова

У сучасному Харкові встановлено доволі велике число пам'ятників, меморіалів, пам'ятних знаків, скульптурних груп і композицій. Стаття має на меті ознайомити з головними з-поміж них, як інформативно, так і візуально.

З історії міської скульптури Харкова

Найдавніші зразки міської скульптури Харкова, що збереглися дотепер, зокрема, пам'ятник В.Н. Каразіну (1905) та погруддя О.С. Пушкіна (1904) та М.В. Гоголя (1909) відносяться до періоду російського царату (до 1917 року).

Харків відомий як місто, що має славну історію вшанування в камені і бронзі генія українського народу, великого поета і мислителя Тараса Шевченка, зокрема тут ще 1898 року було встановлено йому пам'ятник, що багатьма дослідниками вважається першим в Україні. Ініціаторами створення цього пам'ятника була відома родина громадських діячів Алчевських, однак вже 1901 року, напередодні 40-річчя від дня смерті Т.Г. Шевченка, його було демонтовано, адже офіційного дозволу на його встановлення ніколи не існувало. Була спроба встановити погруддя Шевченка і 1919 року. А вже за 10 років, за Радянського Союзу, коли Харків був столицею УРСР було оголошено міжнародний конкурс на визначення кращого проекту пам'ятника Тарасові Шевченку в Харкові — щоправда процес визначення і виготовлення монумента Кобзареві затягнувся на півдесятиліття, але зрештою пам'ятник Тарасові Шевченку в Харкові — творіння радянського ідейного скульптора М.Г. Манізера стало справжнім шедевром монументальної Шевченкіани.

Статус Харкова як першої столиці Радянської України (від грудня 1919 до червня 1934 року), а значить функціонування у місті всіх республіканських органів влади в цей період, зумовив спорудження тут тоді ж і пізніше дуже великого числа пам'ятників революціонерам, комуністичним і радянським державним діячам, зокрема і тим, які безпосередньо причетні до організації та здійснення репресивних утисків й інших злочинів радянської влади. Слід визнати, що переважна більшість з цих пам'ятників, що уславлюють осіб, які чинили злочини проти українців і людства, на жаль, зберігаються у Харкові і дотепер.

У Харкові як головному осередку Слобідської України жили і творили чимало діячів української культури — багатьом з них, переважно, пам'ятні знаки з'явилися вже в наш час (за доби незалежної України, тобто у 1990—2000-ні роки).

У місті гідно вшановано засобами монументального мистецтва подвиг радянських солдатів і людей у Великій Вітчизняній війні.

Харків — справжня «науково-технічна столиця» України, що по праву пишається своїми вченими і дослідниками в багатьох галузях знань. Са́ме тому особливо багато пам'ятників, погрудь, пам'ятних знаків встановлено в місті на честь харківських науковців, їхніх наукових звершень тощо.

Уже в період незалежності України 2004 року Харків відсвяткував визначну дату — 350-річчя заснування міста, до якої було приурочено встановлення низки пам'ятників, що стали окрасою міста, причому деякі з них були подарунками Харкову від митців і дружніх міст. Так, відомий російський скульптор-новатор Зураб Церетелі презентував Харкову солідний пам'ятник легендарному засновнику міста козакові Харку, столиця держави місто Київ — фігуру Архістратига Михаїла, місто Алчевськ — погруддя О.К. Алчевського.

Також у останні 2 десятиліття своє відображення в новостворених пам'ятниках і меморіалах знайшли трагічні події національної історії — Радянська війна в Афганістані (1979—89 роки), Чорнобильська катастрофа (1986 рік).

Останні (2000-х років) світові та вітчизняні тенденції у відкритті оригінальних пам'ятників, в т.ч. літературним і кіноперсонажам, знайшли своє втілення і у Харкові — тільки нещодавно тут з'явилися скульптури, що зображують героїв роману «Дванадцять стільців» Ільфа та Петрова, футбольний м'яч, присвячені коханню (скульптурна композиція «Поцілунок»).

Перелік пам'ятників Харкова

Назва	Рік встановлення	Розташування	Фото	Короткі відомості
Алчевського Олексія, бюст	2004	неподалік від ПК УВС у сквері Перемоги		Встановлено 23 серпня 2004 року. Пам'ятник є подарунком міста Алчевська до святкування 350-річчя заснування Харкова. Розташований на розі вулиць Чернишевської та Раднаркомівської, неподалік споруди ПК УВС (колишній особняк Алчевських).
Артему	1987	перед центральним корпусом Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка (вул. Артема, 44)		Пам'ятник російському професійному революціонеру і партійно-державному діячеві Артему (Ф.А. Сергєєву) було встановлено 1987 року. Автори — скульптори І.П. та С.І. Ястребови; архітектор В.Т. Семенов.
Бекетову Олексію	2007	навпроти центрального входу до Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури (вул. Сумська, 40)		Пам'ятник видатному українському архітектору і педагогу, заслуженому діячеві мистецтв УРСР (1941) О.М. Бекетову було урочисто відкрито 22 серпня 2007 року. Автори — скульптор Сейфадін Гурбанов та архітектор Юрій Шкодовський. На церемонії відкриття був присутнім також також онук архітектора Федір Рофе-Бекетов.
Остапа Бендера, скульптура	2005	на вулиці Петровського		Скульптура популярного літературного персонажа Остапа Бендера була відкрита 22 серпня 2005 року. Автор — скульптор Ельденіз Курбанов. Прототипом образу став радянський актор Сергій Юрський, виконавець ролі Бендера в одній з екранізацій роману Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців».
Борцям Жовтневої революції	1957	на вулиці Університетській, 9		Пам'ятник борцям Жовтневої революції відкрито 6 листопада 1957 до 40-ї річниці Жовтневої революції на місці зруйнованої будівлі Будинку Червоної армії. Пам'ятник виконаний за проектом архітектора Л.В. Гурової з полірованого червоного граніта у вигляді куба, на якому знаходиться приспущений бронзовий прапор. 12 липня 1958 року до 40-річчя Комуністичної партії УРСР перед пам'ятником запалили вічний вогонь.
«Вогонь знань», монумент	2001	на вулиці Лермонтівській, 27		Монумент «Вогонь знань» відкрито 29 травня 2001 року біля центрального корпусу Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» до 10-річчя навчального закладу. Чотириметрова бронзова композиція роботи скульптора Катиба Мамедова уособлює гасло академії: «Освіта. Інтелігентність. Культура»..
Воїнам-визволителям	1981	на вулиці 23 Серпня		Пам'ятник воїнам-визволителям було встановлено 1981 року. Автори — скульптори С.І. Ястребов та Я.І. Рик; архітектори Е.Ю. Черкасов, А.А. Максименко, Є.А. Святченко.
Воїнам-визволителям Харкова, пам'ятний знак	1973	на вулиці Харківських дивізій		Пам'ятний знак-стела у вигляді зірки з викарбуваними обрисами солдата-червоноармійця було встановлено на 30-у річницю звільнення міста від німецько-фашистських окупантів 23 серпня 1973 року. Автор — скульптор С.Я. Якубович.
Воїнам-харків'янам, які загинули в Афганістані	1997	сквер біля станції метро «Наукова»		Пам'ятник у вигляді 8-метрової бетонної стели, зірки з чорного граніту, розсіченої хрестом, оточений гранітною стіною, на якій висічені імена загиблих воїнів. Монумент роботи харківського скульптора Андрія Угланова урочисто відкрито 22 серпня 1997 року у сквері біля станції метро «Наукова».
Воробйову Володимиру	2000	на території Харківського національного медичного університету		Пам'ятник українському анатому академіку Володимиру Воробйову відкрито 6 жовтня 2000 року на території Харківського національного медичного університету, де працював вчений. Пам'ятник встановлено коштом медичного університету до 125-річчя з дня народження науковця.
Гвардійцям-танкістам		на вулиці Полтавський шлях		Танк Т-34 встановлений на честь гвардійців-танкістів при в'їзді до Харківського гвардійського факультету військової підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
Героям Крут, пам'ятний знак	2006, 29 січня	Сквер Перемоги		Пам'ятний знак "студентам-героям, що віддали своє життя за рідну землю, за свободу, за Україну", присвячений героям битви за станцію Крути, встановлений Харківською обласною організацією Громадянської партії "Пора".
Гіршману Леонарду	2009	на території Харківської 14-ї міської офтальмологічної кліники		Пам'ятник видатному лікарю і вченому-офтальмологу професору Л.Л. Гіршману було урочисто відкрито 9 жовтня 2009 року й приурочено до 100-літнього ювілею найстарішої очної клініки України в місті Харкові. Автори — скульптор А.Н. Демченко та архітектор В.І. Лівшиц. Виготовлення і встановлення пам'ятника було здійснено винятково за кошти благодійників.
Гоголя Миколи, бюст	1909	у сквері на Театральній площі		Пам'ятник-погруддя українському та російському письменнику М.В. Гоголю встановлено 1909 року. Автор бюста — скульптор Б. Едуардс.
Горькому Максиму	2006	у Парку Горького біля центрального входу		Пам'ятник Максиму Горькому був встановлений у 1980, автор — скульптор Л.Є. Білостоцький. Зруйнований у 1999 році, але відновлений коштом міської влади та урочисто відкритий 23 серпня 2006 року.
Горькому Максиму		у Парку Ілліча біля центрального входу		Пам'ятник Максиму Горькому.
Грабовському Павлу	1996	вулиця Володарського, 46		Пам'ятник українському письменникові Павлу Грабовському було відкрито 13 грудня 1996 року біля Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Автори бронзового пам'ятника — скульптор О.Фоменко та архітектор Н.Фоменко.
«Дзеркальний струмінь», альтанка-фонтан	1947	навпроти будівлі Харківського театру опери та балету в сквері Перемоги по вулиці Сумській		Альтанка-фонтан «Дзеркальний струмінь» (також називають «Скляний струмінь», а початково Пам'ятник Перемоги) був споруджений 1947 року за проектом архітектора В.І. Коржа.
Докучаєву Володимиру	1968	вулиця Артема, 44		Пам'ятник радянському геологу Володимиру Докучаєву відкрито у 1968 році перед будівлею Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Автори пам'ятника — скульптор М.Л. Рябінін, архітектор З.Д. Юдкевич.
Дробицький Яр, меморіал	2002	в кінці Московського проспекту		Меморіальний комплекс «Дробицький Яр» споруджено на місцях масових розстрілів євреїв у часи Другої світової війни. Будівництво комплексу тривало з початку 1990-х, а його урочисте відкриття відбулося 13 грудня 2002 року за участі президента України Леоніда Кучми.
Еллан-Блакитному Василю, пам'ятний знак	1994	у Молодіжному парку (вул. Пушкінська, 87)		Пам'ятний знак українському революційному діячеві і поету-авангардистові Василю Елланові-Блакитному встановлено на його символічній могилі у Молодіжному парку (колишнє міське кладовище). Композиція з мармурової кришки була урочисто відкрита 19 січня 1994 року до 100-річчя з дні народження письменника.
Еллочки-людоїдочці, скульптура	2006	на вулиці Петровського		Пам'ятник персонажу роману Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців» Еллочці-людоїдочці відкрито 1 квітня 2006 біля кафе «Ріо» на вулиці Петровського. Скульптура літературної героїні, яка в невимушеній позі спирається на стілець, авторства Катіба Мамедова встановлена коштом власника кафе Азана Ахмедієва.
Жертв Голодомору, меморіал	2008	територіально за містом — у селі Черкаська Лозова Дергачівського району		Меморіальний комплекс пам'яті Жертв Голодомору було урочисто (за участі Президента України В.А. Ющенка) відкрито 19 листопада (День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій) 2008 року. Автор — О.М. Рідний.
Жертвам Голодомору, пам'ятний хрест	1989	у Молодіжному парку		Пам'ятний хрест Жертвам Голодомору встановлено 4 жовтня 1989 року. Це перший такий пам'ятний знак. Він від встановлення мислився як тимчасовий до спорудження меморіального комплексу.
Жертвам Чорнобильського лиха, пам'ятний знак	1996	у парку «Зелений гай»		Пам'ятний знак із графічним зображенням розщепленого атома в людських руках на гранітній брилі, чорними обгорілими каменями в символічному жерлі четвертого енергоблоку ЧАЕС встановлено 26 квітня 1996 року на честь 10-річчя Чорнобильської катастрофи.
Жертвам Чорнобильської катастрофи, пам'ятний знак	1999	вулиця Пушкінська, 81		Пам'ятник чорнобильцям встановлено у Молодіжному парку 23 квітня 1999 році. Знак являє собою піраміду заввишки майже 7 метрів, всередині якої — людина, пронизана іонізуючим випромінювання, яка парує в порожній сфері. Автори — скульптор Сергій Ястребов, архітектори С.Г. Чечельницький, А.А. Антропов.
Жертв тоталітаризму, меморіал	2000	у Лісопарку		Українсько-польський меморіал жертв тоталітаризму відкритий 17 червня 2000 року за ініціативи президентів України та Польщі. Монумент являє собою Хрест Вентурі Мілітарі, біля якого встановлені стели з іменами розстріляних НКВС у 1938—1940 роках українців та польських військових, які були поховані у братських могилах на території Лісопарку.
Жукова Георгія маршала, погруддя	1994	на проспекті Маршала Жукова		Погруддя радянського військового і державного діяча, Маршала, 4-разового Героя СРСР, одного з найвідоміших командувачів Другої Світової війни Г.К. Жукова було встановлено 1994 року на проспекті його імені.
Жуковського Миколи, погруддя		біля корпусу НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»		Погруддя радянського науковця М.Є. Жуковського біля корпусу Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», який носить його ім'я.
Загиблим астрономам	2011	біля НДІ астрономії ХНУ ім. Каразіна		Встановлено 22 червня 2011 року. Пам'ятник на честь астрономів університету, які загинули у роки Другої світової війни. Всього загинуло 7 астрономів.
Закоханим / «Поцілунок», скульптурна композиція	2003	на площі Архітекторів		Ідея збудувати у Харкові пам'ятник закоханим виникла у 2002 році на зустрічі тогочасного губернатора Євгена Кушнарьова зі студентами-архітекторами. Найкращою визнано роботу студента Харківської державної академії дизайну та мистецтв Дмитра Іванченка. Пам'ятник урочисто відкрито 24 квітня 2003 року. У 2009 році пам'ятник було пофарбовано у золотистий колір, та навколо нього був побудований фонтан.
Засновникам Харкова / Харкові козаку /на честь 350-річчя заснування Харкова, монумент	2004	на початку проспекту Леніна		Кінний пам'ятник напівлегендарному засновнику міста козакові Харку (Харитону) було встановлено й урочисто відкрито 22 серпня 2004 року з нагоди святкувань 350-річчя заснування міста. Бронзова скульптура завважки 700 т створена й подарована Харкову відомим російським скульптором грузинського походження Зурабом Церетелі.
Ісусу Христу	2001	на території Покровського монастиря		Перший в СНД пам'ятник Ісусу Христу встановлено 10 серпня 2001 року на території Покровського монастиря до 2000-річчя Різдва Христова. Скульптура Ісуса Христа на повний зріст на земній кулі, що розташована на гранітному постаменті, створена скульптором І. Ястребовим та архітектором М. Ядченком. Автор ідеї та ескізного проекту пам'ятника — митрополит Харківській та Богодухівський Никодим.
Каразіну Василю	1905	перед центральним входом до головного корпусу Харківського національного університету		Пам'ятник українському вченому, винахіднику, громадському діячеві, засновнику першого у східній Україні Харківського університету (1805) В.Н. Каразіну було встановлено 1905 року, тобто на сторіччя від заснування університету. Автори — скульптор І.І. Андреалетті та архітектор О.М. Бекетов.
Квітки-Основ'яненка Григорія, бюст	1993	на вулиці Квітки-Основ'яненка		Пам'ятник українському письменнику Григорієві Квітці-Основ'яненку встановлено 19 жовтня 1993 року до 215-річчя з дня народження діяча. Бронзову фігуру письменника, зображеного з пером і папером в руках створили скульптор С.А. Якубович та архітектор Ю.М. Шкодовський .
Кірову Сергію	1960	на площі Феєрбаха		Погруддя радянського партійного діяча Сергія Кірова відкрито у 1960 році в центрі площі Феєрбаха. Автор пам'ятника — В.В. Савченко .
Кіси Вороб'янінова, скульптура	2003	на вулиці Петровського		Пам'ятник персонажу роману Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців» Кісі Вороб'янінову відкрито 12 грудня 2003 біля кафе «Ріо» на вулиці Петровського. Скульптура літературного героя з простягнутим капелюхом авторства Єльданіза Гурбанова встановлена коштом власника кафе Азана Ахмедієва.
Котлову І.Ф.	1985	на вулиці Котлова, 81		Пам'ятник І.Ф. Котлову було встановлено 1985 року. Автори — скульптор Б.П. Корольков та архітектор М.Д. Колл.
Коцюбинському Михайлові, бюст	1957	перед будівлею Земельного банку (кол. будинок Укрдіпромашу) в сквері на площі Поезії (на розі вулиць Пушкінської та Чернишевського).		Пам'ятник класику української літератури М.М. Коцюбинському встановлено 1957 року. Автори — скульптор Рябінін та архітектор А. Алло.
Кошкіну Михайлові	1985	на вулиці Плехановській, 126		Пам'ятник радянському тракторобудівникові Михайлові Кошкіну відкрито у 1985 році. Автор пам'ятника — скульптор В.М. Савченко.
Леніну Володимиру	1963	на площі Свободи		Пам'ятник вождю російського пролетаріату й ідеологу червоного терору Леніну було встановлено 1963 року. Автори — скульптори М. Вронський, О. Олійник та архітектор О. Сидоренко. У липні-серпні 2009 року було здійснено перший капітальний ремонт пам'ятника.
Леніну Володимиру		пр-т. Ілліча (біля ПК Ілліча)		Пам'ятник вождю російського пролетаріату й ідеологу червоного терору Леніну.
Ломоносову Михайлу	2002	на проспекті Тракторобудівників		Пам'ятник російському науковцю Михайлові Ломоносову встановлено 25 січня 2002 року перед будівлею міського дитячого Палацу культури. Скульптура роботи харків'янина Олександра Табатчикова була відлита ще 1988 року, але рішення про його встановлення було прийнято лише в серпні 2001 року.
Макаренку Антону	1969	у сквері на вулиці Сумській		Пам'ятник видатному українському педагогу А.С. Макаренку було встановлено 1968 (відкрито 1969) року заводом ФЕД. Автори пам'ятника — скульптор М.Ф. Овсянкін і архітектор Е.Ю. Черкасов.
Малишеву В'ячеславу	1957	на вулиці Плехановській, 126		Пам'ятник радянському партійному діячеві В'ячеславові Малишеву відкрито у 1957 році. Автори пам'ятника — скульптор В.М. Савченко й архітектор А.П. Павленко.
Мечнікову Іллі	2005	навпроти Інституту вакцин і сироваток імені Мечнікова (на розі провулку Мечнікова та Пушкінської вулиці)		Встановлений у 2005 році, автор — скульптор С. Гурбанов.
Мещанінова Олександра, бюст	2006	у сквері на вулиці Полтавський шлях		Пам'ятник українському медику професору Олександрові Мещанінову було відкрито 22 вересня 2006 року. Пам'ятник було встановлено всупереч протестам місцевих мешканців коштом забудовника, який на місці частини сквера імені Мещанінова звів будинок, який до того ж закриває огляд пам'ятника з боку вулиці Полтавський щлях.
Михаїла архістратига, фігура	2004	у південній частині саду ім. Т.Г. Шевченка		Встановлено 20 серпня 2004 року. Пам'ятник є подарунком від столиці держави міста Києва до святкування 350-річчя заснування Харкова. Автори — скульптор Віталій Сивко й архітектор Віктор Бобровський.
Міліціонерам, загиблим у боротьбі зі злочинністю	1995	біля Будинку культури міліції (вул. Раднаркомівська, 13) біля Парку Алчевської		Пам'ятник у вигляді Архангела Михаїла, що мечом вістрям донизу поборює усособлення (гідру) злочинності. Автори — скульптор А.Н. Іллічов, архітектор С.Г. Чечельницький
Невському Олександрові	20 серпня 2004 року	на розі Салтовського шосе і вулиці Академіка Павлова		Пам'ятник полководцеві Олександрові Невському відкрито 20 серпня 2004 року в сквері навпроти 15-ї лікарні. Автор триметрової мідної фігури воєначальника — харківський скульптор Сейфаддін Гурбанов.
Незалежності, монумент	2001	на площі Рози Люксембург		Монумент на честь Незалежності України було урочисто відкрито в 10-у річницю Незалежності держави (24 серпня 2001 року). Монумент являє собою 16-метрову бронзову колонну з фігурою сокола на вершечку, крила якого складені у формі тризуба. Образом для фігури дівчинки, що розміщена біля підніжжя колонни послужила 10-річна Дарина Стрілець — перша дитина, що народилась у Харкові після проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Пам'ятник доповнений 10-ма флагштоками з державними прапорами довкола.
Нікітіної Галини, бюст		у подвір'ї між будинками на розі вулиць Петровського і Мироносицької
Орджонікідзе Серго	1956	перед адміністративним корпусом Харківського тракторного заводу (Московський проспект, 275)		Пам'ятник професіональному революціонеру та радянському державному діячеві Г.К. Орджонікідзе (Серго Орджонікідзе) був встановлений 1956 року. Автор — скульптор С. Тоїдзе.
«Орлятко», обеліск	1978	у Парку «Юність»		Обеліск «Орлятко» встановлений у парку «Юність» з боку вулиці Полтавський Шлях.
Остапа Бендера, скульптура	2005	на вулиці Петровського		Пам'ятник персонажу роману Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців» Остапові Бендеру відкрито 22 серпня 2005 біля кафе «Ріо» на вулиці Петровського. Скульптура літературного героя, який сидить на лавці з цигаркою в руках, авторства Єльданіза Гурбанова встановлена коштом власника кафе Азана Ахмедієва.
Островського Миколи, бюст		перед будинком по вулиці Чернишевського, 15		Погруддя радянського письменника Миколи Островського встановлено перед будинком по вулиці Чернишевського, 15, де розміщено чимало установ, в т.ч. Харківська міська художня галерея, Бібліотека ім. М. Островського. Автор — скульптор Я.І. Жуковська.
Отця Федора, скульптура	2001	на платформі Південного вокзалу		Пам'ятник персонажу роману Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців» отцю Федору відкрито 3 серпня 2001 до Дня залізничника на платформі Південного вокзалу. Скульптура отця Федора з чайником у руці авторства Олександра Табатчикова встановлена коштом Південної залізниці та ряду інших меценатів.
Пальма Мерцалова, фігура	2004	на вул. Пушкінській, 88		Зменшену копію Пальми Мерцалова заввишки 2,5 метри встановлено на східцях Палацу студентів юридичної академії 21 серпня 2004 року. Пам'ятник є подарунком від міста Донецька до святкування 350-річчя заснування Харкова.
Панацея, композиція	2004	на території НФаУ		Встановлено 1 вересня 2004 на території Національного фармацевтичного університету. Восьмиметрова бронзова фігура «Панацея» з аптекарськими вагами у руках входить до триптиху, що складається із фігури аптекаря-алхіміка («Аптекар») і групи студентів-фармацевтів («Майбутнє фармації»).
Першій учительці	2002	на території ХНПУ ім. Сковороди		Пам'ятник першій учительці відкрито 4 жовтня 2002 року на території Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Скульптура виготовлена з бронзи та граніту і зображає в натуральну величину вчительку з книгою у руці, поряд з якою за партою сидить учениця. Пам'ятник споруджений коштом меценатів, автори — скульптор Сейфаддін Гурбанов та архітектор Юрій Шкодовський.
Підпільникам і партизанам Харківщини, стела	1978	у сквері на вулиці Артема, 63		Стела на честь підпільників і партизан Харківщини встановлена на розі вулиць Артема та Чернишевського у 1978. Автори — скульптори Д.Г. Сова, Я.І. Жуковська, архітектори — Е.Ю. Черкасов, А.О. Максименко.
Пожежникам		на вулиці Полтавський шлях, 50		Автори Пам'ятника Пожежникам — скульптор М.Ф. Овсянкін та архітектор Ю.М. Шкодовський.
Постишеву Павлу	1977	на вулиці Плехановській, 77		Пам'ятник радянському партійному діячеві Павлові Постишеву відкрито у 1977 році. Автори пам'ятника — скульптори С.А. Якубович і Б.П. Корольков, архітектори В.К.Кузнецов та Е.Ю. Черкасов.
Пушкіна Олександра, бюст	1904	у сквері на Театральній площі		Пам'ятник-погруддя російському поетові О.С. Пушкіну встановлено 1904 року. Автор бюста — скульптор Б. Едуардс.
Радянським воїнам, обеліск	2003	на території ЗОШ № 43 біля Салтівського шосе		Обеліск дев'ятнадцятьом радянським воїнам, які у березні 1943 року приблизно на місці відкриття пам'ятника, були взяті у полон і розстріляні есесівцями, було відкрито 21 серпня 2003 року. Ініціатором вшанування пам'яті загилих червоноармійців став ветеран Великої Вітчизняньої війни, учасник визволення Харкова Яків Тихонович Барильник.
Радянським воїнам і громадянам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945, меморіальний комплекс	1978	на Бєлгородському шосе		Меморіальний комплекс Радянським воїнам і громадянам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 було відкрито 1978 року. Автори — скульптори В.І. Агібалов, Я.Й. Рик, М.Ф. Овсянкін, художник С.Г. Светлорусов, архітектори І. О. Алфьоров, Е.Ю. Черкасов, А.А. Максименко.
Репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам, пам'ятний знак	14 жовтня 1997	біля оперного театру в Саду ім. Т.Г. Шевченка на вулиці Сумській		Пам'ятний знак на вшанування кобзарів, бандуристів, лірників, знищених радянською владою в 1930-х роках, було відкрито 14 жовтня 1997 року (День Покрови). Автори пам'ятного знаку — скульптори Валерій Бондар, Василь Семенюк, Олекса Шауліс та архітектор Олекса Морус.
Руднєву Миколі	1959	на площі Руднєва		Пам'ятник М.О. Руднєву встановлено 1959 року. Автори — скульптор В.П. Воловик і архітектор В.Д. Якименко. Являє собою бронзову скульптуру Миколи Руднєва на гранітному постаменті.
Свердлова Якова, бюст	1958	на вулиці Полтавський шлях (кол. Свердлова), 22а		Пам'ятник російському революціонеру, радянському державному і політичному діячеві Я.М. Свердлову було встановлено 1958 року. Автори — скульптор Я.І. Рик та архітектор А.П. Павленко.
Сковороді Григорію	1992	на вулиці Блюхера, 2		Пам'ятник українському письменнику та філософу Григорію Сковороді встановлено 27 травня 1992 біля будівлі Педагогічного університету, який носить його ім'я. Скульптуру з листової міді створив скульптор І.П.Яствебов.
Сковороді Григорію	1992	у Терасному сквері (Університетська, 10)		Другий у місті пам'ятник Григорію Сковороді було відкрито 3 вересня 1992 року. Бронзова скульптура філософа роботи Івана Кавалерідзе встановлена поблизу Історичного музею на Терасній гірці.
Пам'ятник «Скрипаль на даху»	18 квітня 2003	Площа Конституції, 18 (дах будинку)		Пам'ятник присвячений людям творчих професій. Скульптором є Сейфаддін Гурбанов. Автором ідеї —Олександр Фельдман.
Скрипнику Миколі	1969	на вулиці Пушкінській, 31		Пам'ятник українському радянському партійному діячеві, провідникові українізації, репресованому 1933 року, М.О. Скрипнику було встановлено 1969 року. Автори — скульптор М.Ф. Овсянкін та архітектор В.Г. Гнєздилов.
Слави, меморіал	1977	на Білгородському шосе		Меморіал Слави у Харкові було відкрито в 1977 року в районі Лісопарку, на Білгородському шосе. Центральна фігура композиції — гранітна скульптура жінки заввишки 12,75 метрів. Над пам'ятником протягом семи років працювала група митців під керівництвом скульптора, ветерана Другої світової війни Михайла Овсянкіна. Особливістю монумента є ефект серцебиття: за допомогою спеціальної апаратури відворюється звук биття серця хворої людини.
«Студент»/Програмісту, скульптурна композиція	2010	біля входу до ХНУРЕ (просп. Леніна, 14)		На початку жовтня (офіційне відкриття 8 жовтня) 2010 року з нагоди святкування 80-річчя Харківського національного університету радіоелектроніки було встановлено скульптурну композицію «Студент». У композицію входять бронзова скульптура студента з відкритим ноутбуком на колінах, що сидить на лавці, ліворуч на лавочці лежить сумка з логотипом ХНУРЕ. Автори пам'ятника — скульптор Роман Блажко і дизайнер Віктор Гончаренко.
Тваринам, що вижили в роки окупації	2008	На території зоопарку, біля вольєру з мавпами		На пам'ятнику зображені три макаки-резуси Гектор, Роза та Дезі, які були врятовані місцевими жителями під час окупації міста німецькими військами під час Другої світової війни, та Держпром, де вони власне і жили. Пам'ятник було відкрито до Дня міста.
Тихонова Миколи, бюст	1985	у скверику праворуч від Купецького мосту через Лопань на Пролетарській площі		Пам'ятник-погруддя Голові Ради Міністрів СРСР М.О. Тихонову було споруджено 1985 року. Автори — скульптор І.М. Рукавішніков, архітектор Г.М. Макаревич. Пам'ятник являє собою бронзовий бюст, встановлений на гранітному п'єдесталі.
Українській Повстанській Армії, пам'ятний камінь	1992	у Молодіжному Парку		Пам'ятний камінь, яким ще 1992 року (чи не вперше на Сході держави) патріотично налаштовані харків'яни вшанували пам'ять воїнів Української Повстанської армії, не раз викликав нарікання проросійськи і прорадянськи налаштованих елементів міста, в т.ч. і представників офіційної влади. З цим же пам'ятником пов'язані деякі вандальні історії, а 2008 року міський голова Харкова М.М. Добкін навіть намагався «обміняти» харківський камінь на честь воїнів УПА на постамент пам'ятника Леніну в Івано-Франківську. Зрештою наприкінці 2009 року міський очільник вирішив залишити пам'ятник на первинному місці заради «збереження політичного спокою в регіоні».
Футбольному м'ячу	2001	у Саді імені Тараса Шевченка		Унікальний пам'ятник футбольному м'ячу (за деякими даними єдиний подібний у світі) відкрито 24 серпня 2001 року (День Незалежності, 10-та річниця) на алеї Саду Шевченка у Харкові. Бронзового м'яча діаметром у півтора метра встановлено на постамент із чорного граніту на місці, де зазвичай не один рік у недалекому минулому збиралися харківські футбольні фанати. За задумом творців цього оригінального пам'ятника, він покликаний стати своєрідною візитівкою спортивного Харкова, візуальним символом харківського футболу.
Харківським студбатівцям	1999	Майдан Свободи		Пам'ятник воїнам-студбатівцям відкрито 28 жовтня 1999 року біля Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Композицію з п'ятьох бронзових фігур студбатівців створили Д. Сова, Я. Жуковська та Д. Дадошев.
Хвильовому Миколі, пам'ятний знак	1995	у Молодіжному парку (Артема, 50)		Пам'ятник українському письменнику Миколі Хвильовому встановлено на його символічній могилі у Молодіжному парку (колишнє міське кладовище). Композиція з міді та мармурової кришки була урочисто відкрита 29 червня 1995 року.
Хмельницького Богдана, погруддя		на Салтівському шосе		Пам'ятник гетьманові Богданові Хмельницькому встановлений на Салтівському шосе.
Шевченкові Тарасу	1935	у Саду ім. Т.Г. Шевченка на вулиці Сумській		Пам'ятник видатному українському поету Т.Г. Шевченку споруджено протягом року (1934—35) й урочисто відкрито 24 березня 1935 року. Автори пам'ятника — відомий радянський скульптор М.Г. Манізер і архітектор Й. Г. Лангбард. Монумент Тарасові Шевченку являє собою багатопланову композицію, домінантою якої є статуя Т.Г. Шевченка заввишки 5,5 м на 11-метровому постаменті, яку за спіраллю оточують 16 динамічних скульптрур, що зображують персонажів творів Кобзаря і уособлені образи трудового народу. Монумент, витриманий у соцреалізмі і сталінському бароко з використанням кращих ідей класицизму й окремих елементів конструктивізму, по праву вважається шедевром радянської й узагалі світової монументальної Шевченкіани.
Шульженко Клавдії	2001	у Байкальському провулку		Пам'ятник співачці Клавдії Шульженко відкрито 30 вересня 2001 року біля клубу-музею співачки у Байкальському провулку. Пам'ятник зображає співачку з притисненим до грудей оберемком квітів. Пам'ятник встановлено за ініціативи директора музею Б.С.Агафонова, автори — скульптор М. Овсянкін, архітектор О. Жук.
Щербініна Євдокима, бюст	2004	біля будинку Харківської облдержадміністрації (вул. Сумська, 64)		Бюст на честь першого губернатора Слобідсько-Української губернії Щербініна Євдокима Олексійовича був встановлений 20 серпня 2004 року. Автори пам'ятника: Олександр Рідний, скульптор Анна Іванова, ливарник Олег Шевчук, архітектор Юрій Шкодовський.
Юр'єва Василя, бюст	1964	біля входу до кінотеатру «Київ» на проспекті Маршала Жукова		Погруддя радянського селекціонера, академіка, двічі Героя Соціалістичної Праці В.І. Юр'єва являє собою бронзовий бюст вченого, встановлений на гранітному п'єдесталі. Автори пам'ятника — скульптор В.І. Агібалов та архітектор Д.А. Морозов
Ярославові Мудрому	1999	біля Національної юридичної академії (вул. Пушкінська, 77)		Пам'ятник Ярославові Мудрому відкритий 8 жовтня 1999 року біля стін Національної юридичної академії, яка носить ім'я князя. Пам'ятник заввишки 4,8 метра зображає князя сидячим зі збіркою законів «Руська Правда» у руках. Автори — скульптори Олександр Шауліс, Олександр Демченко, Василь Семенюк; архітектори Віктор Лівшиць та Анатолій Антропов.
в пам'ять про розщеплення атомного ядра, пам'ятний знак	2002	у сквері перед головним корпусом Харківського фізико-технічного інституту (вул. Академічна, 1).		Пам'ятний знак установлений 10 жовтня 2002 року в пам'ять про вдалий експеримент розщеплення атомного ядра, здійснений 10 жовтня 1932 року вченими фізико-технічного інституту Антоном Вальтером, Георгієм Латишевим, Олександром Лейпунським, Кирилом Синельниковим.
на честь проголошення незалежності України, камінь на місці майбутнього пам'ятного знаку		у Саду ім. Т.Г. Шевченка
на честь проголошення Радянської влади в Україні в Харкові, монумент	1975	демонтований		Монумент на честь проголошення Радянської влади в Україні в Харкові було споруджено 1975 року. Автори — скульптори В. Агібалов, Я. Рик, М. Овсянкін. На початку вересня 2011 року пам'ятник було повністю демонтовано з площі Конституції.

Див. також

• Об'єкти культурної спадщини України в Харківській області
• Меморіальні та анотаційні дошки на будинках Харкова

Виноски

У Вікіпедії є портал «Харків»

Джерела і посилання

• Кілессо С.К. (розділ Архітектура ст. «Харків») // Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985., Том 12, К., 1985, стор. 95
• Харьков. Архитектура. Памятники. Фотоальбом., К.: «Мистецтво», 1986
• Памятники города на сайте «Наш Харьков» (рос.)
• Основные даты: Памятники (рос.)
• Фото-галерея пам'ятників Харкова на www.photohost.ru
• Харків, серпень 2007 року на приватному сайті подорожей Україною Сергія Клименка (укр.) (рос.) (англ.)