Пам'ятник Леніну (Київ)

050.442 0030.51950.442489, 30.519444

Пам'ятник Леніну В. І.
Пам'ятник Леніну роботи Меркурова у Києві
Статус:	охороняється державою
Країна:	Україна
Місце розташування:	Київ
Архітектор:	О. В. Власов, В. Д. Єлізаров
Скульптор:	Сергій Меркуров
Матеріал:	червоний граніт
Встановлений:	5 грудня 1946

Пам'ятник Володимиру Леніну — пам'ятник у столиці України місті Києві російському революціонеру Володимиру Леніну (організатор збройного Жовтневого перевороту восени 1917 р., ініціатор Громадянської війни в Росії, засновник і керівник партії більшовиків); радянському політичному діячеві (перший Голова Раднаркому — уряду РРФСР, один з головних творців СРСР), теоретику і поширювачу ідей комунізму, лідеру світового міжнародного комуністичного руху.

Загальна інформація

Монумент споруджено на початку бульвару Тараса Шевченка перед Бесарабською площею (навпроти Бесарабського ринку).

Автори пам'ятника — скульптор С.Д. Меркуров, архітектори О. В. Власов і В. Д. Єлізаров.

Опис

Пам'ятник являє собою постать Володимира Леніна з червоного полірованого граніту (заввишки 3,45 м), встановлена на циліндричному постаменті (заввишки 6,8 м; діаметр 1,88 м) з чорного полірованого лабрадориту на квадратному гранітному стилобаті з пологими сходами.

В центрі постаменту напис «Ленін». З обох боків постаменту висічено наступне: «При єдиній дії пролетарів великоруських та українських Україна можлива, без такої єдності про неї не може бути й мови» (В. І. Ленін)

Історія пам'ятника

Пам'ятник В. І. Леніну в Києві відкрито відразу після Другої світової війни — 5 липня 1946 року, в роботі над ним взяли участь московські фахівці.

За СРСР основним місцем проведення урочистих заходів з приводу радянських свят був пам'ятник Жовтневій революції на однойменній площі (зараз Майдан Незалежності), після знесення якого 1991 року, саме пам'ятник Леніну біля Бесарабки став ареною влаштування мітингів і зборів прорадянськи налаштованих сучасних українських партій лівого спрямування (Комуністична партія України, Соціалістична партія України, Прогресивна соціалістична партія України та деякі інші).

Від кінця 1980-х років постійно лунають звернення й закиди патріотично налаштованих громадських і політичних діячів, товариств і політичних партій, окремих громадян щодо демонтажу монумента; крім того, було здійснено ряд вандальних дій щодо монумента (його неодноразово обливали синьою і червоною фарбою). Однак, попри вимоги українських націоналістичних сил щодо знесення пам'ятника Леніну в цей час (кін. 2000-х) домінантною позицією влади є та, за якою монумент являє цінність (принаймні художню), відтак знесенню не підлягає.

Інцидент з пошкодженням пам'ятника влітку 2009 року

Вигляд скульптури Леніна 1 липня 2009 року

Проти ночі 30 червня 2009 року група осіб, що назвалися членами невідомого раніше широкому загалу українського націоналістичного угрупування, пошкодили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка, оббивши в скульптури ніс і ліву руку  приставивши до пам'ятника розкладну металеву драбину й за допомогою кувалди, зубила та молотка нанесли статуї зазначені пошкодження, також принагідно знімаючи свої дії на плівку й потому виклавши відеозапис на YouTube. Членів групи ще вночі затримала київська міліція, а вже на ранок 30 червня проти них було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство).

Пошкоджувачі монумента заявляють, що їхні дії мали на меті звернути увагу суспільства на вшанування й монументальне увічнення осіб, що боролися з проявами української незалежності, безпосередньо ініціювали геноцид українського народу Голодомор, знищували діячів української культури тощо, а також були приурочені до 102-ї річниці від дня народження Романа Шухевича, головнокомандувача УПА, голови Секретаріату УГВР. Свої дії також аргументували виконанням указу Президента України №856/2008.

Наслідки

Негайною реакцією українських комуністів була вимога засудити дії вандалів й відновити пошкоджений монумент; паралельно з цим низка українських національних організацій і окремі діячі політики і культури зробили заяви про потребу термінового повного демонтажу пам'ятника, який остаточно втратив художню цінність.

На захист п'ятьох осіб, що пошкодили пам'ятник Леніну виступили 43 народних депутати, відомі державні і громадські діячі- Левко Лук'яненко, Ігор та Ірина Калинці, Юрій Шухевич. 3 липня близько 40 громадських організацій створили Комітет Декомунізації, для захисту українських патріотів та повного очищенння Києва та України від тоталітарних символів. Наприкінці серпня Світовий Конгрес Українців звернувся до Прем'єр-Міністра України з вимогою позбавити пам'ятник Леніну на Бульварі Шевченка статусу пам'ятки. 3 вересня 2009 року, під тиском громадськості, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 928, якою пам'ятник В. Леніна на Бульварі Шевченка був позбавлений статусу пам'ятки національного значення.

Галерея

Вид пам'ятника зі сходами		Вигляд постаті Леніна всередині травня 2009 року		Цитата Леніна на постаменті пам'ятника		Вигляд пам'ятника 1 липня 2009 року (після пошкодження 30 червня 2009 року

Джерела і посилання

• Леніну В.І. пам'ятник // Київ. Енциклопедичний довідник (за ред. А.В. Кудрицького)., К.: УРЕ, 1981, стор. 340
• Руйнування пам'ятника Леніну в Києві // відеозапис на YouTube.
• Туз Ірина Хто відламав носа Леніну в Києві // інф. за 30 червня 2009 року на www.radiosvoboda.org Радіо-Свобода