Памір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Орографія Паміру
На Памірі знаходяться території Афганістану, Китаю, Киргизстану, Пакистану і Таджикистану
Памір.JPG

Памі́р — гірська система у Центральній Азії, на території Таджикистану (Горно-Бадахшанська автономна область), Киргизстану, Пакистану, Китаю і Афганістану. Назва походить, можливо, від давньоіранського Па-і-міхр — підніжжя Митри, бога Сонця.

На інших мовах «Памір» називається: киргизською: Памир тоолору; перською: رشته کوه های پامیر‎ Reshte Kūh-hāye Pāmīr; такжикською: Кӯҳҳои Помир; пуштунською: د پامير غرونه‎; уйгурською: پامىر ئېگىزلىكى; урду: پامیر کوهستان; спрощеною китайською: 葱岭; традиційною китайською: 蔥嶺; піньїнь: Cōnglǐng. Назва «Памір» використовується частіше в сучасній китайській та спрощеній китайській: 帕米尔; традиційній китайській: 帕米尔, піньїнь: Pàmǐ'ěr.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Памір знаходиться на з'єднанні відрогів інших могутніх гірських систем центральної Азії — Гіндукуша, Кунь-Луня, Тянь-Шаня, Гімалаїв, Каракоруму. Памір — епігеосинклінальні і частково епіплатформенні гори області кайнозойської складчастості Середземноморського геосинклінального поясу.

Точні межі Паміру є спірними[1] Розташований головним чином у Горно-Бадахшанській області, Таджикистану і провінції Бадахшан, Афганістан. На півночі межує з Тянь-Шанєм по Алайській долині, Киргизстан. На півдні межує з Гіндукушем по Ваханському коридору в Афганістані та Гілгіт-Балтистан в Пакистані. На сході закінчується на кордоні з Китаєм або поширюється на Конгур Таг який іноді включають до Куньлуню.

Найвища точка Паміру — гора Конгур (7719 м), знаходиться на території Китаю. Інші найвищі вершини такі:

  • Пік Ісмаїла Самані (7 495 м) — він же пік Чон-тоо, Комунізму, Сталіна, Гармо. Відкритий в 1932 році. Названий спочатку Гармо, але це було помилково. Справжній пік Гармо знаходиться дещо південніше. Пізніше перейменований в пік Сталіна. З 1962 року — пік Комунізму. З 1999 — сучасна назва.
  • Пік Істіклол (7 165 м) — він же пік Леніна, пік Кауфмана. Відкритий в 1871 році. Названий спочатку на честь військового інженера Костянтина Кауфмана, учасника кримської війни і ініціатора географічних досліджень в Центральній Азії. У 1928 році перейменований в пік Леніна. Після здобуття Таджикистаном незалежності, в 2006 році перейменований в пік Незалежності (Істіклол).
  • Пік Абу Алі ібн Сіни — він же пік Авіценни, Революції. Відкритий в 1928 році. Названий спочатку піком Революції, пізніше перейменований на честь Авіценни.

За природними особливостями Памір поділяють на Західний і Східний. Західний Памір характеризується глибоко розчленованим високогірним рельєфом, висота піків сягає понад 7000 м. Східний Памір має згладжений рельєф, плоскі днища долин і улоговин на висоті 3500-4500 м. Хребти досягають понад 6000 м.

Є родовища гірського кришталю, рідкісних металів, ртуті, бору, олова, срібла тощо. Площа льодовиків становить понад 7515 км². Найбільший — льодовик Федченко, найдовший льодовик за межами Полярного регіону.

Памір — район високої сейсмічності.

Основні хребти[ред.ред. код]

Памір з літака. Таджикистан

Ріки[ред.ред. код]

Озера[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Згідно з Великою Радянською Енциклопедією «Питання про природні кордони Паміру є спірними. Зазвичай Памір вважається охоплює терен від Транс-Алайського хребта на півночі, Сарикольського хребта на схід, озеро Зоркуль, річку Памір, і верхів'я річки Пяндж на півдні, і меридіональну частину долини Пянджа на заході, на північному заході Памір включає в східну частину хребтів Петра Великого і Дарваз»

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.