Памір

Орографія Паміру

На Памірі знаходяться території Афганістану, Китаю, Киргизстану, Пакистану і Таджикистану

Памі́р — гірська система у Центральній Азії, на території Таджикистану (Горно-Бадахшанська автономна область), Киргизстану, Пакистану, Китаю і Афганістану. Назва походить, можливо, від давньоіранського Па-і-міхр — підніжжя Митри, бога Сонця.

На інших мовах «Памір» називається: киргизською: Памир тоолору; перською: رشته کوه های پامیر‎ Reshte Kūh-hāye Pāmīr; такжикською: Кӯҳҳои Помир; пуштунською: د پامير غرونه‎; уйгурською: پامىر ئېگىزلىكى; урду: پامیر کوهستان; спрощеною китайською: 葱岭; традиційною китайською: 蔥嶺; піньїнь: Cōnglǐng. Назва «Памір» використовується частіше в сучасній китайській та спрощеній китайській: 帕米尔; традиційній китайській: 帕米尔, піньїнь: Pàmǐ'ěr.

Загальна характеристика

Памір знаходиться на з'єднанні відрогів інших могутніх гірських систем центральної Азії — Гіндукуша, Кунь-Луня, Тянь-Шаня, Гімалаїв, Каракоруму. Памір — епігеосинклінальні і частково епіплатформенні гори області кайнозойської складчастості Середземноморського геосинклінального поясу.

Точні межі Паміру є спірними Розташований головним чином у Горно-Бадахшанській області, Таджикистану і провінції Бадахшан, Афганістан. На півночі межує з Тянь-Шанєм по Алайській долині, Киргизстан. На півдні межує з Гіндукушем по Ваханському коридору в Афганістані та Гілгіт-Балтистан в Пакистані. На сході закінчується на кордоні з Китаєм або поширюється на Конгур Таг який іноді включають до Куньлуню.

Найвища точка Паміру — гора Конгур (7719 м), знаходиться на території Китаю. Інші найвищі вершини такі:

• Пік Ісмаїла Самані (7 495 м) — він же пік Чон-тоо, Комунізму, Сталіна, Гармо. Відкритий в 1932 році. Названий спочатку Гармо, але це було помилково. Справжній пік Гармо знаходиться дещо південніше. Пізніше перейменований в пік Сталіна. З 1962 року — пік Комунізму. З 1999 — сучасна назва.

• Пік Істіклол (7 165 м) — він же пік Леніна, пік Кауфмана. Відкритий в 1871 році. Названий спочатку на честь військового інженера Костянтина Кауфмана, учасника кримської війни і ініціатора географічних досліджень в Центральній Азії. У 1928 році перейменований в пік Леніна. Після здобуття Таджикистаном незалежності, в 2006 році перейменований в пік Незалежності (Істіклол).

• Пік Абу Алі ібн Сіни — він же пік Авіценни, Революції. Відкритий в 1928 році. Названий спочатку піком Революції, пізніше перейменований на честь Авіценни.

За природними особливостями Памір поділяють на Західний і Східний. Західний Памір характеризується глибоко розчленованим високогірним рельєфом, висота піків сягає понад 7000 м. Східний Памір має згладжений рельєф, плоскі днища долин і улоговин на висоті 3500-4500 м. Хребти досягають понад 6000 м.

Є родовища гірського кришталю, рідкісних металів, ртуті, бору, олова, срібла тощо. Площа льодовиків становить понад 7515 км². Найбільший — льодовик Федченко, найдовший льодовик за межами Полярного регіону.

Памір — район високої сейсмічності.

Основні хребти

Памір з літака. Таджикистан

• Академії Наук хребет
• Белеулі
• Богчигір
• Ванчський хребет
• Ваханський хребет
• Дарвазький хребет
• Заалайський хребет
• Зулумарт
• Ішкашимський хребет
• Кашгарське нагір'я
• Кінгтау
• Конгур-Музтаг
• Музкол
• Музтаг-Сарикольський хребет
• Петра Першого хребет
• Південно-Алічурський хребет
• Північний Танимас
• Північно-Алічурський хребет
• Пшартський хребет
• Рушанський хребет
• Сарикольський хребет
• Улугарттаг
• Шахдаринський хребет
• Шугнанський хребет
• Язгулемський хребет

Ріки

• Аму-Дар'я
• Бартанг (Аксу), (Мургаб)
• Ванч
• Гунт
• Караджилга
• Маркансу
• Музкол
• Муксу
• Обихингоу
• Памір (річка)
• Пяндж
• Тарім
• Шахдара
• Шахдара
• Язгуль

Озера

• Зоркуль
• Каракуль
• Рангкуль
• Сарезьке озеро
• Шоркуль
• Яшилькуль

Див. також

• Паміро-Алай

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Джерела

• [1]
• [2]

Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.