Пам'ятники Тернополя

У цій статті у вигляді таблиці подано пам'ятники Тернополя:

Історія

Скульптуру Тернополя можна поділити на 3 періоди:

• часів Австрії, Австро-Угорщини і Польщі (1772—1939),
• СРСР (1944-91),
• України (від 1991).

Від 1-го часового поділу відомо 8 монументів, із яких зберігся лише один.

На Микулинецькому цвинтарі збереглися деякі високомистецькі надгробки 2-ї пол. 19 ст., зокрема М. Бауеру (скульп. Й. Шімзер Ст.), Анні й Емілії Губерам (бл. 1860, скульп. П. Евтельє).

За радянської влади було встановлено 24 пам'ятники, 24 меморіальні і 21 анотаційні таблиць. Більшість політизованих монументів і таблиць демонтовані на початку 1990-х.

У місті було 6 пам'ятників Володимиру Леніну — статуї і бюсти; головний із них — у центрі площі Свободи (скульптор О. Роберман); встановлений 5 листопада 1967; демонтований 8 серпня 1990.

За часів СРСР серійний пам'ятник Тарасу Шевченку (1952, бетон) у парку його імені знято, у сквері біля обласного драматичного театру встановлено 9 березня 1982 іншу статую (карб. мідь; скульп. М. Невеселий).

Демонтовано пам'ятники і так звані «пам'ятні знаки» з постаментами Карлу Марксу (1960, 1982) на початку бульвару його імені, обеліск Перемоги (1960) на початку вул. Леніна (нині вул. Руська), демонтовано та перенесено «Танк Т-34» (1969) на пл. Перемоги, а також перенесено «Гармата-гаубиця-152 мм» (1974) на розвилці вул. Збаразька-Промислова-Текстильна-Енергетична, В. Затонському (1982) перед СШ № 6, Я. Галану (1983) перед корпусом педагогічного інституту (нині ТНПУ).

Залишили пам'ятники О. Пушкіну (1959, оргскло; скульптори М. Вронський, О. Олійник, О. Скобликов) у сквері на вул. Чорновола; у парку Слави: монумент на Пагорб і Слави (1970, 1984; архітектор Б. Гаврилюк, Е. Гронський); Алея Героїв (1984, бронза) — бюсти А. Живова і Г. Танцорова (скульптор Т. Невесела), М. Пігарьова (скульп. М. невеселий), В. Чалдаєва (скульптор І. Козлик), О. Максименка (скульп. В. Мельник), М. Карпенка (скульп. В. Садовник); скульптурна група «Материнський поклик» (1985-86, карб. мідь; скульп. В. Садовник, К. Сікорський). Герою-матросу

Серед меморіальних таблиць на фасадах будівель, із якими пов'язані історичні події, імена видатних діячів української культури, залишилися:

• І. Франку і В. Стефанику (1963, 1976) на вул. Й. Сліпого,
• І. Франку (1963) на вул. К. Острозького,
• М. Костенку (1983) і М. Лисенку (1991) на вул. Гетьмана Сагайдачного,
• Лесю Курбасу (1987) і В. Барвінському (1989) на вул. Качали,
• В. Гнатюку (1989) на вул. його імені,
• Юліанові Опільському (1989) на вул. Камінній,
• С. Дністрянському (1989) і групі діячів української культури (1989) на бульварі Т. Шевченка,
• О. Вітошинському і В. Стефанику (1991) на вул. Юліана Опільського,
• пам'яті євреїв-тернополян (1992) на вул. Руській.

Їх автори — тернопільські скульп. І. Муляр чук, В. Садовник, К. Сікорський, І. Козлик, О. Маляр, Д. Пилип'як та ін. Викон. на плитах із мармуру, штучного каменю, металу, переважно з барельєфами, карбовані на міді.

11 політизовані таблиці знято. За часів СРСР була традиція: до ювілейних дат, пов'язаних із т. зв. Великої Вітчизняною війною, перейменовувати старі назви вул. іменами «визволителів» міста; на крайніх будинках встановлені інформаційні таблиці з портретами. 20 із 21 «дошки» — зняті. Залишилася таблиця Лесі Українці (1983) на однойменній вулиці.

Після проголошення незалежності України в Тернополі відкрито 16 пам'ятників і пам'ят. знаків. Серед монументів — статуї і погруддя:: І. Франку на вул. Гетьмана Сагайдачного (28 трав. 1995, карб. мідь; скульп. І. Сонсядло), Я. Стецьку на поч. бульв. Т. Шевченка (15 листоп. 1998, бронза; скульп. М. Невеселий), Б. Хмельницькому на тер. війск. частини (22 черв. 1999, карб. мідь; скульп. Р. Вільгушинський), В. Гнатюку перед гол. корпусом ТНПУ (8 жовт. 1999, бронза; скульп. В. Мельник), А. Шептицькому в сквері біля вул. Січ. Стрільців (28 жовт. 2001, карб. мідь; скульп. П. Головчак), І. Горбачевському перед морфолог. корпусом ТДМУ (4 черв. 2004, бронза; скульп. О. Маляр), Й. Сліпому перед Катедр. собором Непороч. Зачаття Пресвятої Богородиці (27 серп. 2004, карб. мідь; скульп. Р. Вільгушинський). 2-й кінний пам'ятник в історії міста — королю Данилові Галицькому на Майдані Волі (5 жовт. 2002, карб. мідь; скульп. Б. Рудий).

Серед нових меморіальних таблиць: Д. Шолдрі (1998, скульп. О. Маляр) — на буд. на вул. Листопадовій, 8, єдина в місті, присвяч. художникові; Б. Лепкому — на фасаді обл. філармонії (1999, худ. П. Кукурудза); М. Лукасевичу — на буд. СШ № 5 (2002).

Зменшилася кількість інформаційних табл. на вулицях і пам'ятних знаків на будинках. Відкрито пам'ятні знаки — І. Горбачевському (1991, худ. Д. Стецько), В. Чорноволу (1999, скульп. О. Маляр) і В. Лучаківському (2004, скульп. В. Садовник).

Окремі пам'ятники і пам'ятні знаки

Назва	Розташування	Дата встановлення	Фото	Короткі відомості
Бандері Степанові	Вулиця Замкова	2008, 26 грудня		Урочисто відкрито 26 грудня 2008 року. Виготовив пам'ятник місцевий скульптор Роман Вільгушинський.
Пам'ятник Герою-матросу (перенесено)	Територія зовнішнього двору будинку готелю "Чайка"	перевстановлено в 1990р.		Пам'ятник моряку був встановлений ще у 60-х рр. поблизу Надставної церкви. Нині на території готелю "Чайка".
«Випадкова зустріч», скульптурна група	Бульвар Тараса Шевченка	2001		Подарунок Тернополю американського мецената Джона Звожека, робота американського скульптора Стюарта Джонсона. Початково складалася з двох фігур жінок, одну із фігур викрадено весною 2003 року.
«Дерево Щастя», символ вірності кохання як запоруки щастя	Набережна Тернопільського озера	2009		подарунок місту від ковалів франківського фестивалю
«Пара лелек», символ родини, молодості, добра та щастя	сквер між Тернопільським замком і майданом Волі	2010		подарунок місту; скульптор Сергій Лебединський
Воїнам-«афганцям»	Проспект Злуки
Гнатюку Володимиру	Вулиця Миру, перед ТНПУ	1999
Горбачевському Івану	Вулиця Руська	2004
Данилу Галицькому	Майдан Волі	2001		Встановлено у жовтні 2002 року. Автори — скульптори Борис і Богдан Руді, Олександр Міщук.
Жертв сталінських репресій, меморіал	на Микулинецькому цвинтарі
Соломії Крушельницькій	Бульвар Шевченка	2010		Встановлено 15 липня на бульварі Шевченка. Урочисто відкрито 22 серпня 2010.
Липківському Василеві митрополиту	біля Церкви Різдва Христового на вулиці Руській		120px
«Материнський поклик»	Старий парк	1984
Пушкіну Олександрові	Вулиця В'ячеслава Чорновола	1959
Сліпому Йосипу	Вулиця Йосипа Сліпого	2004
Стецьку Ярославові	Бульвар Тараса Шевченка	1998
Стусу Василю
Українських Січових стрільців, меморіал	на Микулинецькому цвинтарі
Франкові Івану	Вулиця гетьмана Сагайдачного	1995, встановлений на місці колишнього будинку гімназії №1 у Тернополі
Хмельницькому Богданові	військова частина (Промисловий мікрорайон)	1999
Чорнобильської трагедії жертвам	Проспект Злуки
Шевченкові Тарасу	у невеличкому скверику ліворуч драматичного театру	1982		Пам'ятник геніальному Кобзарю встановлено 1982 року. Автор — скульптор Микола Невеселий. Раніше інший монумент був розташований у Парку ім. Тараса Шевченка, приблизно на місці сучасного пам'ятника Бандері.
Шептицькому Андрею	Сквер між бульваром Шевченка і вулицею Січових Стрільців	2004
на честь льотчиків-визволителів Тернополя від німецько-фашистських загарбників	Проспект Степана Бандери
на честь 35-річчя визволення Тернополя від німецько-нацистської окупації, пам'ятний знак	Вулиця 15 квітня
старому велосипеду кінця XIX століття	Проспект Степана Бандери

Пам'ятники, що не збереглися

• Шевченку Тарасу - стояв до 1983 року при вході у парк його імені
• Горькому Максиму - стояв до початку 1990-х у скверику, де зараз пам'ятник А. Шептицькому
• Галану Ярославу - стояв до початку 1990-хн а місці теперішнього пам'ятника В. Гнатюку
• Марксу Карлу - стояв до початку 1990-х на місці теперішнього пам'ятника Я. Стецьку
• Леніну Володимиру - стояв до 1990 року на місці теперішнього пам'ятника Д. Галицькому
• Затонському Володимиру - стояв до початку 1990-х на місці теперішнього пам'ятника І. Горбачевському
• А.Міцкевичу - стояв перед сучасним драматичним театром ім. Т.Г.Шевченка. Був зруйнований, і не відновлений
• Ю. Пільсудському - стояв на площі свободи, перед Домініканським костелом. Нині трішки дальше знаходиться пам'ятник Данилу Галицьому, що дуже схожий
• Й. Сталіну - стояв на бульварі Шевченка, неподалік будинку Фінансового Управління

Австрійсько-польський період

Назва	Розташування	Дата встановлення	Дата демонтування	Фото	Короткі відомості
св. Вінцентію з Феррари	в центрі Домініканської площі (нині Площа Свободи)	кінець 18 ст.	1827		Пам'ятник св. Вінцентію з Феррари на високій колоні-постаменті. У зв'язку з реконструкцією площі переміщений біля костьолу справа.
св. Теклі	посеред вулиці Верхня Панська (нині початок бульвару Тараса Шевченка)	1843	1944		«Фіґура» святої Теклі — патронки міста стояла на колоні посеред вулиці Верхня Панська (нині початок бульвару Тараса Шевченка); встановлений 1843; зруйнований 1944 — під час боїв за Тернопіль.
Фіґура-хрест	Загребелля, при Бережанській дорозі	19 червня 1851	1962		«Фіґура» — хрест; на постаменті — барельєфи св. Луки, Розалії і Франца; встановлений 19 червня 1851 на Загребеллі при Бережанській дорозі; фундатор — міщанин Чернявський; демонтована 1962, відновлена 1993; єдина скульптура, що збереглася.
15-го полку піхоти ім. князя Нассау					Пам'ятник воякам 15-го полку піхоти ім. князя Нассау, які загинули 1866 в Чехії у боях із армією Пруссії; у вигляд і 4-гранної піраміди; стояв зліва від Домініканського костьолу; встановлений 27 червня 1868; зруйнований у 1960-ті.
					Пам'ятник-бюст В. Мандлю — бурґомістрові Тернополя 1855—1868 в «Новому Городі» (нині парк Слави); скульптор Т. Дикас; відкритий у липні 1887, зруйнований 1940.
					Курган із хрестом у «Новому Городі» на відзначення 400-річчя Берестейської унії; відкритий 29 вересня 1896; нині тут — Пагорб Слави.
					Статуя Адаму Міцкевичу на вулиці його імені (нині бульвар Т. Шевченка), скульптор Т. Дикас (м. Львів); відкритий 20 жовтня 1895; зруйнований у листопаді 1918;
					Статуя Адаму Міцкевичу на вулиці його імені (нині бульвар Т. Шевченка), скульптор А. Ґловінський; відкритий 16 грудня 1923, зруйнований 10 жовтня 1940.
					Кінний пам'ятник Ю. Пілсудському — на площі Собеського (нині майдан Волі); скульптор А. Ґловінський; відкритий 11 листопада 1935; зруйнований 6 січня 1940.

Дивись також

• Вулиці Тернополя

Посилання

• Тернопіль, 2003, 2005 та 2007 роки на приватному сайті подорожей Україною Сергія Клименка (укр.) (рос.) (англ.)
• Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІІ, 2008, І. Дуда.
• Фотографії пам'ятників Тернополя на www.journal.te.ua («Журнал Тернополя»)