Пам'ятники Тернополя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

У цій статті у вигляді таблиці подано пам'ятники Тернополя:

Історія[ред.ред. код]

Скульптуру Тернополя можна поділити на 3 періоди:

  • часів Австрії, Австро-Угорщини і Польщі (1772—1939),
  • СРСР (1944–1991),
  • України (від 1991).

Від 1-го часового поділу відомо 8 монументів, із яких зберігся лише один.

На Микулинецькому цвинтарі збереглися деякі високомистецькі надгробки 2-ї пол. 19 ст., зокрема М. Бауеру (скульптор Й. Шімзер Ст.), Анні й Емілії Губерам (бл. 1860, скульп. П. Евтельє).

За радянської влади було встановлено 24 пам'ятники, 24 меморіальні і 21 анотаційні таблиць. Більшість політизованих монументів і таблиць демонтовані на початку 1990-х.

У місті було 6 пам'ятників Володимиру Леніну — статуї і бюсти; головний із них — у центрі площі Свободи (скульптор О. Роберман); встановлений 5 листопада 1967; демонтований 8 серпня 1990.

За часів СРСР серійний пам'ятник Тарасу Шевченку (1952, бетон) у парку його імені знято, у сквері біля обласного драматичного театру встановлено 9 березня 1982 іншу статую (карб. мідь; скульптор Михайло Невеселий).

Демонтовано пам'ятники і так звані «пам'ятні знаки» з постаментами Карлу Марксу (1960, 1982) на початку бульвару його імені, обеліск Перемоги (1960) на початку вул. Леніна (нині вул. Руська), демонтовано та перенесено «Танк Т-34» (1969) на пл. Перемоги, а також перенесено «Гармата-гаубиця-152 мм» (1974) на розвилці вул. Збаразька-Промислова-Текстильна-Енергетична, В. Затонському (1982) перед СШ № 6, Я. Галану (1983) перед корпусом педагогічного інституту (нині ТНПУ).

Залишили пам'ятники О. Пушкіну (1959, оргскло; скульптори М. Вронський, О. Олійник, О. Скобликов) у сквері на вул. Чорновола; у парку Слави: монумент на Пагорб і Слави (1970, 1984; архітектор Б. Гаврилюк, Е. Гронський); Алея Героїв (1984, бронза) — бюсти А. Живова і Г. Танцорова (скульптор Т. Невесела), М. Пігарьова (скульптор М. невеселий), В. Чалдаєва (скульптор І. Козлик), О. Максименка (скульп. В. Мельник), М. Карпенка (скульп. В. Садовник); скульптурна група «Материнський поклик» (1985-86, карб. мідь; скульп. В. Садовник, К. Сікорський). Герою-матросу

Серед меморіальних таблиць на фасадах будівель, із якими пов'язані історичні події, імена видатних діячів української культури, залишилися:

  • І. Франку і В. Стефанику (1963, 1976) на вул. Й. Сліпого,
  • І. Франку (1963) на вул. К. Острозького,
  • М. Костенку (1983) і М. Лисенку (1991) на вул. Гетьмана Сагайдачного,
  • Лесю Курбасу (1987) і В. Барвінському (1989) на вул. Качали,
  • В. Гнатюку (1989) на вул. його імені,
  • Юліанові Опільському (1989) на вул. Камінній,
  • С. Дністрянському (1989) і групі діячів української культури (1989) на бульварі Т. Шевченка,
  • О. Вітошинському і В. Стефанику (1991) на вул. Юліана Опільського,
  • пам'яті євреїв-тернополян (1992) на вул. Руській.

Їх автори — тернопільські скульп. І. Муляр чук, В. Садовник, К. Сікорський, І. Козлик, О. Маляр, Д. Пилип'як та ін. Викон. на плитах із мармуру, штучного каменю, металу, переважно з барельєфами, карбовані на міді.

11 політизовані таблиці знято. За часів СРСР була традиція: до ювілейних дат, пов'язаних із т. зв. Великої Вітчизняною війною, перейменовувати старі назви вул. іменами «визволителів» міста; на крайніх будинках встановлені інформаційні таблиці з портретами. 20 із 21 «дошки» — зняті. Залишилася таблиця Лесі Українці (1983) на однойменній вулиці.

Після проголошення незалежності України в Тернополі відкрито 16 пам'ятників і пам'ятних знаків. Серед монументів — статуї і погруддя:: І. Франку на вул. Гетьмана Сагайдачного (28 трав. 1995, карб. мідь; скульп. І. Сонсядло), Я. Стецьку на поч. бульв. Т. Шевченка (15 листоп. 1998, бронза; скульп. М. Невеселий), Б. Хмельницькому на території війскової частини (22 черв. 1999, карб. мідь; скульп. Р. Вільгушинський), В. Гнатюку перед головним корпусом ТНПУ (8 жовт. 1999, бронза; скульп. В. Мельник), А. Шептицькому в сквері біля вул. Січ. Стрільців (28 жовт. 2001, карб. мідь; скульп. П. Головчак), І. Горбачевському перед морфолог. корпусом ТДМУ (4 черв. 2004, бронза; скульп. О. Маляр), Й. Сліпому перед Катедр. собором Непороч. Зачаття Пресвятої Богородиці (27 серп. 2004, карб. мідь; скульптор Р. Вільгушинський). 2-й кінний пам'ятник в історії міста — королю Данилові Галицькому на Майдані Волі (5 жовт. 2002, карб. мідь; скульп. Б. Рудий).

Серед нових меморіальних таблиць: Д. Шолдрі (1998, скульп. О. Маляр) — на буд. на вул. Листопадовій, 8, єдина в місті, присвяч. художникові; Б. Лепкому — на фасаді обл. філармонії (1999, худ. П. Кукурудза); М. Лукасевичу — на буд. СШ № 5 (2002).

Зменшилася кількість інформаційних табл. на вулицях і пам'ятних знаків на будинках. Відкрито пам'ятні знаки — І. Горбачевському (1991, худ. Д. Стецько), В. Чорноволу (1999, скульп. О. Маляр) і В. Лучаківському (2004, скульп. В. Садовник).

Окремі пам'ятники і пам'ятні знаки[ред.ред. код]

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Бандері Степанові Вулиця Замкова 2008, 26 грудня Пам'ятник Степану Бандері в Тернополі.jpg Урочисто відкрито 26 грудня 2008 року. Виготовив пам'ятник місцевий скульптор Роман Вільгушинський.
«Випадкова зустріч», скульптурна група Бульвар Тараса Шевченка 2001 Ternopil Pamiatnyk.jpg Подарунок Тернополю американського мецената Джона Звожека, робота американського скульптора Стюарта Джонсона. Початково складалася з двох фігур жінок, одну із фігур викрадено весною 2003 року.[1][2]
Пам'ятник Герою-матросу (перенесено) Територія зовнішнього двору будинку готелю "Чайка" перевстановлено в 1990р. Моряк.JPG Пам'ятник моряку був встановлений ще у 60-х рр. поблизу Надставної церкви. Нині на території готелю "Чайка".
«Дерево Щастя», символ вірності кохання як запоруки щастя Набережна Тернопільського озера 2009 Дерево Щастя.jpg подарунок місту від ковалів франківського фестивалю
«Пара лелек», символ родини, молодості, добра та щастя сквер між Тернопільським замком і майданом Волі 2010 Пара лелек (Тернопіль).jpg подарунок місту; скульптор Сергій Лебединський[3]
Воїнам-«афганцям» Проспект Злуки Пам'ятник воїнам-афганцям у Тернополі.jpg
Гнатюку Володимиру Вулиця Миру, перед ТНПУ 1999
Горбачевському Івану Вулиця Руська 2004 Пам'ятник академіку медицини Іванові Горбачевському в Тернополі.jpg
Данилу Галицькому Майдан Волі 2001 Danylo Galyckyi Ternopil.jpg Встановлено у жовтні 2002 року. Автори — скульптори Борис і Богдан Руді, Олександр Міщук.
Жертв сталінських репресій, меморіал на Микулинецькому цвинтарі Memorial jertvam stalinskih represiy Ternopil.jpg
Соломії Крушельницькій Бульвар Шевченка 2010 Salome Kruschelnytska.jpg Встановлено 15 липня на бульварі Шевченка. Урочисто відкрито 22 серпня 2010.
Лепкому Богданові біля входу до загальноосвітньої школи №14, названої на його честь 1990-ті
Липківському Василеві митрополиту біля Церкви Різдва Христового на вулиці Руській 120px
«Материнський поклик» Старий парк 1984 Материнський поклик Тернопіль.jpg
Пушкіну Олександрові Вулиця В'ячеслава Чорновола 1959 Пам'ятник Олександрові Пушкіну в Тернополі.jpg
Сліпому Йосипу Вулиця Йосипа Сліпого 2004 Pamjatnyk Josypu Slipomu Ternopil.jpg
Стецьку Ярославові Бульвар Тараса Шевченка 1998 Пам'ятник Ярославові Стецьку в Тернополі.jpg
Стусу Василеві Пам'ятник Василю Стусу в Тернополі.jpg
Українських січових стрільців, меморіал на Микулинецькому цвинтарі Cvyntar USS.jpg
Франкові Івану Вулиця гетьмана Сагайдачного 1995, встановлений на місці колишнього будинку гімназії №1 у Тернополі Ternopil Ivan Franko.jpg
Хмельницькому Богданові військова частина (Промисловий мікрорайон) 1999
Чорнобильської трагедії жертвам Проспект Злуки Pamjatnyk afganc'am Ternopil.jpg
Шевченкові Тарасу у невеличкому скверику ліворуч драматичного театру 1982 Pamjatnuk Shevchenkovi Ternopil.jpg Пам'ятник геніальному Кобзарю встановлено 1982 року. Автор — скульптор Микола Невеселий. Раніше інший монумент був розташований у Парку ім. Тараса Шевченка, приблизно на місці сучасного пам'ятника Бандері.
Шептицькому Андрею Сквер між бульваром Шевченка і
вулицею Січових Стрільців
2004 Pamiatnyk Sheptyckomu Ternopil.jpg
жертвам депортації Сквер між бульваром Шевченка і
вулицею Січових Стрільців
2014 Pam-deportatsii-3042.jpg
на честь льотчиків-визволителів Тернополя від німецько-фашистських загарбників Проспект Степана Бандери UA-TE Litak Buran 11-08-09.jpg
на честь 35-річчя визволення Тернополя від німецько-нацистської окупації, пам'ятний знак Вулиця 15 квітня
старому велосипеду кінця XIX століття Проспект Степана Бандери

«Алея Слави»[ред.ред. код]

Пам'ятники, що не збереглися[ред.ред. код]

  • Тарасові Шевченку — стояв до 1983 року при вході у парк його імені
  • Максиму Горькому — стояв до початку 1990-х у скверику, де зараз пам'ятник А. Шептицькому
  • Ярославові Галану — стояв до початку 1990-хн а місці теперішнього пам'ятника В. Гнатюку
  • Карлу Марксу — стояв до початку 1990-х на місці теперішнього пам'ятника Я. Стецьку
  • Володимирові Леніну — стояв до 1990 року на місці теперішнього пам'ятника Д. Галицькому
  • Володимирові Затонському — стояв до початку 1990-х на місці теперішнього пам'ятника І. Горбачевському
  • Адамові Міцкевичу — стояв перед сучасним драматичним театром ім. Т.Г.Шевченка. Був зруйнований, і не відновлений
  • Юрієві Пільсудському — стояв на площі свободи, перед Домініканським костелом. Нині трішки дальше знаходиться пам'ятник Данилу Галицьому, що дуже схожий
  • Йосипові Сталіну — стояв на бульварі Шевченка, неподалік будинку Фінансового Управління

Австрійсько-польський період[ред.ред. код]

Назва Розташування Дата встановлення Дата демонтування Фото Короткі відомості
св. Вінцентію з Феррари в центрі Домініканської площі (нині Площа Свободи) кінець 18 ст. 1827 Пам'ятник св. Вінцентію з Феррари на високій колоні-постаменті. У зв'язку з реконструкцією площі переміщений біля костьолу справа.
св. Теклі посеред вулиці Верхня Панська (нині початок бульвару Тараса Шевченка) 1843 1944 «Фіґура» святої Теклі — патронки міста стояла на колоні посеред вулиці Верхня Панська (нині початок бульвару Тараса Шевченка); встановлений 1843; зруйнований 1944 — під час боїв за Тернопіль.
Фіґура-хрест Загребелля, при Бережанській дорозі 19 червня 1851 1962 «Фіґура» — хрест; на постаменті — барельєфи св. Луки, Розалії і Франца; встановлений 19 червня 1851 на Загребеллі при Бережанській дорозі; фундатор — міщанин Чернявський; демонтована 1962, відновлена 1993; єдина скульптура, що збереглася.
15-го полку піхоти ім. князя Нассау Пам'ятник воякам 15-го полку піхоти ім. князя Нассау, які загинули 1866 в Чехії у боях із армією Пруссії; у вигляд і 4-гранної піраміди; стояв зліва від Домініканського костьолу; встановлений 27 червня 1868; зруйнований у 1960-ті.
Пам'ятник-бюст В. Мандлю — бурґомістрові Тернополя 1855—1868 в «Новому Городі» (нині парк Слави); скульптор Т. Дикас; відкритий у липні 1887, зруйнований 1940.
Курган із хрестом у «Новому Городі» на відзначення 400-річчя Берестейської унії; відкритий 29 вересня 1896; нині тут — Пагорб Слави.
Статуя Адаму Міцкевичу на вулиці його імені (нині бульвар Т. Шевченка), скульптор Т. Дикас (м. Львів); відкритий 20 жовтня 1895; зруйнований у листопаді 1918;
Статуя Адаму Міцкевичу на вулиці його імені (нині бульвар Т. Шевченка), скульптор А. Ґловінський; відкритий 16 грудня 1923, зруйнований 10 жовтня 1940.
Кінний пам'ятник Ю. Пілсудському — на площі Собеського (нині майдан Волі); скульптор А. Ґловінський; відкритий 11 листопада 1935; зруйнований 6 січня 1940.

Радянський період[ред.ред. код]

Дивись також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]