Панасівка (Залозецька селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Панасівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Залозецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA61040130100021061
Основні дані
Засноване 1785
Населення 426
Територія 2.010 км²
Густота населення 211.94 осіб/км²
Поштовий індекс 47211
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°53′32″ пн. ш. 25°26′22″ сх. д. / 49.89222° пн. ш. 25.43944° сх. д. / 49.89222; 25.43944Координати: 49°53′32″ пн. ш. 25°26′22″ сх. д. / 49.89222° пн. ш. 25.43944° сх. д. / 49.89222; 25.43944
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
26 км
Місцева влада
Адреса ради 47234, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Залізці, вул. Шевченка, буд. 64
Карта
Панасівка. Карта розташування: Україна
Панасівка
Панасівка
Панасівка. Карта розташування: Тернопільська область
Панасівка
Панасівка
Мапа
Мапа

Пана́сівка — село в Україні, у Залозецькій селищній громаді Тернопільського районі Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Панасівської сільської ради (до 2020 року), якій було підпорядковане село Чорний Ліс. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Залозецької селищної громади.[1]

До Панасівки приєднано хутори Баранівка, Дерешівка, Якоби. Розташоване на річці Серет, на півночі району.

Населення — 384 осіб (2007).

Географія[ред. | ред. код]

Поруч села протікає річечка Серет Лівий.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1570 року.

в 1914 році в селі проживало 968 осіб [2]

Діяли «Просвіта», «Луг», «Рідна школа», кооператива та інші товариства.

27 листопада 1944 поблизу Панасівки відбувся бій 2-х сотень вояків УПА (сотенн і «Меч» та "Сокіл ") із гарнізонами більшовиків.

Релігія[ред. | ред. код]

Є церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна (1889, мурована).

Статут релігійної громади «Парафія Святих Чудотворців Безсребреників Косми і Дем'яна» зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 22 жовтня 1991 № 246[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), Борцям за волю України і санітарові УПА В. Вишневському, братську могилу на місці поховання 66-ти вояків УПА.

Скульптури святого Миколая

Щойновиявлені пам'ятки історії[4].

Перша скульптура: Розташована біля дороги на кладовище. Виготовлена з каменю самодіяльними майстрами та була встановлена 1849 року. Постамент — 0,8х0,8 м, висота 1,65 м; висота скульптури 0,95 м, площа 0,0007 га[5].

Друга скульптура: Розташована на роздоріжжі біля будинку культури. Виготовлена з каменю самодіяльними майстрами та була встановлена 1849 року. Постамент — 1,2х1,4 м, висота 2,4м; висота скульптури 1,5 м, площа 0,0009 га[5].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Bigo, Jan, Bigo, Jan (1914). Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkiem Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraju. Lwów: nakł. i drukiem I. Jaegera. с. 144.
  3. Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 березня 2013 року м. Тернопіль № 81-од «Про статути релігійних громад УГКЦ сіл Урмань Бережанського та Грабківці і Панасівка Зборівського районів у новій редакції»
  4. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
  5. а б Перелік пам'яток історії Тернопільської області не занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України [Архівовано 2021-10-11 у Wayback Machine.] // Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини.

Література[ред. | ред. код]