Пандульф IV (князь Капуанський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пандульф IV і імператор.

Пандульф IV — (†1050), князь Капуанський впродовж трьох різних термінів (10161022), (10261038), (10471050).

З 1016 по 1022 правив разом зі своїм кузеном Пандульфом II. У 1018 візантійський катапан Бойоанн (грец. Βοϊωάννης, лат. Boioannes) переміг лангобардську армію та її норманських союзників біля Канн. Завдяки цій перемозі лангобардські князі були змушені присягнути на вірність Візантії, зрадивши імператора Священної Римської імперії. Серед цих князів Пандульф IV був найбільш запопадливим до візантійців. Тому загін під керівництвом архиєпископа Кельнського Пілігрима обложив Капую. У 1022 Пандульфа IV було захоплено в полон і вивезено до Німеччини. Новим князем Капуанським став Пандульф V, граф Теано. Пандульфа IV у ланцюгах було привезено до імператора Генріха II. Пандульф IV пробув у в'язниці 2 роки.

Імператор Конрад II звільнив його в 1024 на прохання князя Салернського Гваймара III, який шукав нового союзника. Пандульф IV, Гваймар і норманський авантюрист Райнульф Дренгот обложили Капую в 1025. Пізніще до них приєднався візантієць Боян з могутнім військом. У 1026, після 18 місяців облоги, Капуя впала, Пандульф IV відновив свою владу в князівстві.

У 1027 він розгромив і змістив з престолу неаполітанського дуку Сергія IV, проте той повернув собі владу в 1029 за допомогою норманського війська на чолі з Райнульфом Дренготом, якому надав графство Аверське. У 1032 Пандульф IV переміг герцога Гаетанського Іоанна V і захопив Гаету. Саме тоді його стали називати "Вовк Абруцці".

Тоді князь Салернський Гваймар IV звернувся до імператора Конрада II прибути до Південної Італії та врегулювати спірні територіальні питання. Конрад у Трої в 1038 наказав Пандульфу IV, зокрема, повернути викрадену з монастиря Монте Кассіно власність. Пандульф IV послав свою дружину і сина з проханням укласти мир, даруючи імператору 300 фунтів золота та передаючи йому як заручників своїх дочку та сина. Імператор погодився, проте заручники утекли до батька, який заховав їх у віддаленому замку. Тоді імператор захопив Капую, подарував князівський титул Гваймару та визнав Аверсо графством, підлеглим Салерно. Пандульф IV утік до Константинополя, проте був там ув'язнений.

Після того як Гваймар став ворогом візантійського імператора Михайла IV Пандульфа було звільнено. Він повернувся до Італії в 1042, де становив загрозу для Гваймара. У 1047 імператор Генріх III знову визнав Пандульфа IV князем Капуанським.

Джерела[ред.ред. код]

  • Chalandon, Ferdinand. Histoire de la domination normande en Italie et en Sicilie. Paris, 1907.
  • Gwatkin, H.M., Whitney, J.P. (ed) et al. The Cambridge Medieval History: Volume III. Cambridge University Press, 1926.
  • Norwich, John Julius. The Normans in the South 1016-1130. Longmans: London, 1967.

Посилання[ред.ред. код]

Титули
Попередник:
Ландульф II
князь Капуанський
10161022
Наступник:
Пандульф V
Попередник:
Пандульф V
князь Капуанський
10261038
Наступник:
Гваймар
Попередник:
Гваймар
князь Капуанський
10471050
Наступник:
Пандульф VI


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.