Панегірик
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Панегі́рик (дав.-гр. πανηγυρικος (Λόγος) — похвальна промова на урочистих усенародних зборах є похідним від πανήγυρις/πανάγυρις урочистість, усенародне свято, що складається з основ παν- все- і άγυρις зібрання, натовп, пов'язаного з αγείρω збираю, скликаю[1]) — поетичний жанр, найхарактернішою ознакою якого є захоплена похвала та уславлення визначної події чи подвигів видатної людини. У стародавній Греції та Римі панегірики використовувалися в якості надгробної промови, яка прославляла подвиги померлого. А в Україні в першій половині XVII століття став популярним видом поезії. З часом став одним з літературних жанрів, прикладом ораторського мистецтва — використання різних словесних форм для возвеличення окремих осіб та подій.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Ізборник (історія, мовознавство, літературознавство) — там Етимологічний словник української мови: В 7 т., т. 4 / АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — …
| Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |