Панентеїзм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Панентеїзм (від грец. πᾶν ἐν θεῷ, «все в бозі») - релігійно-філософське вчення, згідно з яким світ перебуває в Бозі, але Бог не розчиняється у світі (як в пантеїзмі); синтез теїзму й деяких ідей пантеїзму. Термін введений німецьким філософом Карлом Краузе (1781-1832) в 1828 році, використовувався також Фрідріхом Бутервеком (1766-1828).
Російський філософ С. Л. Франк іменував цим терміном свою філософську систему.
| Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
