Панкреатит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Панкреатит — запалення підшлункової залози. Цей орган є залозою змішаної секреції (внутрішньої і зовнішньої) і таким чином належить до ендокринної та травної систем людини. Порушення функції підшлункової залози є причиною багатьох захворювань, серед найрозповсюдженіших: панкреатит, інсулінозалежний цукровий діабет. Статистика свідчить, що хворих із панкреатитом — більшає.

Типи панкреатиту[ред.ред. код]

Розрізняють гострий та хронічний панкреатит.

Гострий панкреатит[ред.ред. код]

Найчастіше захворювання розвивається внаслідок вживання великої кількості їжі, особливо жирної, на фоні прийому надмірної кількості алкоголю; нервові стреси, травма живота. У разі гострого панкреатиту в залозі виникає змертвіння тканин та гнійне запалення. Хвороба дає про себе знати оперізувальним болем у животі, здебільшого в лівому підребер'ї, нудотою, блюванням, здуттям живота. За цими проявами, характерними і для інших порушень у роботі органів травної системи, тяжко розпізнати панкреатит, проте на основі клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень лікар має змогу встановити точний діагноз.

Хронічний панкреатит[ред.ред. код]

Хворих на хронічний панкреатит значно більше, бо виникає він як ускладнення гострого недолікованого панкреатиту та ще може бути наслідком — жовчнокам'яної хвороби, гастриту, дуоденіту, коліту, виразкової хвороби шлунка, грипу, ангіни, серцево-судинних хвороб, негараздів з печінкою, отруєння хімічними речовинами [Джерело?]. Хворі скаржаться на хронічний біль в мезогастральній зони, порушення травлення, про що свідчать жирні випорожнення.

Лікування[ред.ред. код]

Дивіться статті Гострий панкреатит та Хронічний панкреатит.

Див. також[ред.ред. код]