Паннонські русини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Паннонські русини
Загальна кількість близько 20 000
Найбільші розселення Сербія:
15626 (перепис 2002)

Хорватія:
2337 (перепис 2001)

зверніть увагу: деякі паннонські русини також називають себе як українці
Близькі етнічні групи Русини, українці, словаки, поляки та інші слов'янські народи
Мова паннонська русинська мова
Релігія переважно східного обряду Католицької Церкви
(уніатської)
Паннонські русини у Воєводині за переписом 2002 року — на основі розрахункових даних
Паннонські русини Воєводини (перепис 2002)
Русинська церква в Руски Крстур
Русинська церква в Дюрдево

Паннонські русини — слов'янські меншини в Сербії і Хорватії. Вони офіційно вважаються окремою національністю в Сербії та Хорватії, але нащадками північних русинів, які живуть в основному в Україні, Словаччині, Польщі, Румунії, Угорщині.

Основна відмінність між паннонськими русинами і північними русинами є мова: мова паннонських русинів має більш західні слов'янські риси, ніж мова північних русинів.

Території розселення[ред.ред. код]

Воєводина[ред.ред. код]

Паннонські русини в основному живуть в автономному краї Воєводина в Сербії. Оголошених етнічних русинів в Воєводині за переписом 2011 року проживає 13928 осіб, і їхня мова є однією із шести офіційних мов провінції Воєводини. Частина русинів називає себе українцями, чисельність становила 4202 осіб.

Село Руски Крстур в общині Кула є культурним центром паннонських русинів, у ньому мешкає майже третина русинського населення Воєводини, понад 4 тис. осіб. Існує також значна концентрація русинів в Нови-Саді, де в 1820 році було розпочато будівництво греко-католицької парафіяльної церкви Святого Петра і Павла (будівництво завершено в 1834/1837). Інші села де більшість русинсинів, включають Куцура Врбас муніципалітету, і Бикич-До в общині Шид.

Розселення русинів та українців в округах Воєводини за переписом 2011 р.[1]

округ населення русинів українців частка
Західно-Бацький округ 188 087 4 718 1 344 3,22%
Південно-Банатський округ 293 730 25 84 0,04%
Південно-Бацький округ 615 371 6 974 1 566 1,39%
Північно-Банатський округ 147 770 34 39 0,05%
Північно-Бацький округ 186 906 456 81 0,29%
Середньо-Банатський округ 187 667 32 33 0,03%
Сремський округ 312 278 1 689 1 055 0,88%
Воєводина 1 931 809 13 928 4 202 0,94%

Міста та села Воєводини з найвищою часткою паннонських русинів та українців у населенні[2]

місто населення русинів українців частка
м. Кула г. Кула 19 301 725 1 125 9,58%
м. Вербас г. Врбас 25 907 1 478 745 8,58%
м. Шид г. Шид 16 311 681 31 4,37%
м. Сремська Мітровиця г. Сремска Митровица 39 084 620 404 2,62%
м. Црвенка г. Црвенка 10 163 64 96 1,57%
м. Інджія г. Инђија 26 247 1 375 1,43%
м. Петроварадин г. Петроварадин 13 973 141 41 1,30%
м. Новий Сад г. Нови Сад 191 405 1 556 247 0,94%
м. Сремська Кам'яниця г. Сремска Каменица 11 205 69 34 0,92%
м. Бачка Топола г. Бачка Топола 16 171 95 12 0,66%
село населення русинів українців частка
c. Руський Крстур серб. Руски Крстур русин. Руски Керестур 5213 4483 61 87,17%
c. Куцура серб. Куцура 4663 2200 49 48,23%
c. Бікіч До серб. Бикић До 336 160 47,62%
c. Дурдєво серб. Ђурђево русин. Дюрдьов 5137 1197 4 23,38%
c. Бачинці серб. Бачинци 1374 215 21 17,18%
c. Беркасово серб. Беркасово 1228 184 1 15,07%
c. Стара Бінгула серб. Стара Бингула 190 23 12,11%
c. Крущич серб. Крушчић 2353 99 149 10,54%
c. Ново Орахове серб. Ново Орахово 2029 181 8,92%
c. Господинці серб. Госпођинци 3896 172 30 5,18%
c. Косанчич серб. Косанчић 163 1 7 4,91%
c. Савино Село серб. Савино Село 3351 74 65 4,15%
c. Бочани серб. Бођани 1113 46 4,13%


Хорватія[ред.ред. код]

Є також громада паннонських русинів в Славонії (Хорватія), що мешкають у селах Петровці (громада Богданівці) та Миклушевці (громада Томпоєвці) Вуковарсько-Сремської жупанії.[3]

Община Opština населення русинів українців частка
Богданівці Bogdanovci 2366 550 175 30,64%
Томпоєвці Tompojevci 1999 366 5 18,56%
Ліповляни Lipovljani 4101 3 177 4,39%
Бебріна Bebrina 3541 0 107 3,02%
м. Вуковар Vukovar 31670 567 242 2,55%

Історія[ред.ред. код]

Населення населених пунктів Банат і Бачка було знищено під час Османської війни. Паннонські русини емігрували в сьогоднішні регіони Банат і Бачка разом з німцями, угорцями і словаками з регіону, який у наш час, включає в себе частину східної Словаччини і північно-західної Угорщини. Це було частиною інтенсивної колонізації проведеної Австрійською імперією в регіон, багатого на орні землі, спрямованої на підвищення доходів імперії за рахунок податків.

Офіційною датою русинського врегулювання у Воєводині є 17 січня 1751, коли адміністратор Вачка Франк де Йосипа Редль підписав контракт з Михайлом Мункачі з села Червеново, в графстві Берег, щоб привести 200 русинських сімей греко-католицького обряду з верхньо-угорських районів відомих як «Upper-Land» (Горнїца), в Руски Крстур[4]. Крстур був сербським поселенням, що згадується в 1741 році як зруйноване і занедбане, оскільки поселенці переїхали в Чералево. Адміністратор ж підписав ще один контракт від 15 травня 1763 року з Петром Кіс з Крстур, щоб привести 150 русинських сім'ей греко-католицького обряду з однієї області що у «Верхній-Land», до Куцура.

У міру зростання населення і орних земель поселенців, контракт був обмежений, і багато сімей з Крстур і Куцур вирішили мігрувати в місто Нови-Сад в 1766 і 1767 роках. Пізніше, русини оселилися в Шид, Вайска, а на початку 19 століття в Вуковар і Ілок, — у сучасній Хорватії. У Петровці, а також Хорватію, русини почали переселення в 1833 році, а пізніше у Бачинці в 1834 році. В цілому округ Bač-Bodroš (який був в південній Угорщині, і сьогоднішні, головним чином, Банаті і Бачка), перепис населення з 1767 р. показує, близько 2.000 русинів. Перепис населення з 1991 року в тому ж районі, показує близько 25,000 русинів. На початку ХХІ століття число паннонських русинів зменшується і передбачуване число становить близько 15,000. Основною причиною цього є збільшення числа русинів, які вирішили емігрувати в Канаду.[5]

Мова[ред.ред. код]

Паннонські русини вважають свою версію русинської — особливою мовою. Ті, хто вважає її відмінною від мови північних русинів стверджують, що вони говорять на західних слов'янських мовах, на відміну від північно-русинського варіанту, який є східнослов'янською мовою. У той час ця відмінність не обов'язково унікальна для паннонських русинів, оскільки мови інших русинських груп у Словаччині та Польщі також містять особливості східних і західних слов'янських мов.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  • Рамач, Янко. Кратка история Руснацох. Нови Сад: Грекокатолїцка парохия Св. Петра и Павла, 1993
  • Жирош, Мирон. Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце (1745–1991) том 1 — 5. Нови Сад: Грекокатолїцкапарохия Св. Петра и Павла 1997–2003
  • Лабош, Федор «История Русинох Бачки, Сриму и Славониї 1745–1918», Нови Сад, 1978
  • Ranko Bugarski, Jezici, Novi Sad, 1996.
  • Stevan Konstantinović, Priče o Rusinima, Šid, 1995.
  • Vladimir Kirda Bolhorves, Na debelom ledu, Beograd, 1996.

Посилання[ред.ред. код]


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.