Паноптикон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Паноптикон, Паноптикум (від грец. pan — все і optikos — зоровий) — музей, колекція різноманітних надзвичайних предметів (наприклад, воскових фігур, химерних живих істот тощо). У переносному розумінні — щось, що нагадує таке зібрання, зборище чогось неймовірного, страшного.
Паноптикон — різновид тюремної будівлі, розроблений англійським філософом Джеремі Бентамом (англ. Jeremy Bentham) в 1785 році. Концепція розробки полягає в тому, що наглядач має можливість спостереження (-оптикон) за всіма (-пан) ув'язненими, в той час, як ув'язені не мають можливості з'ясувати, чи ведеться за ними спостереження.[1]
Сам Бентам описував Паноптикум як «новий спосіб отримання влади одного розуму над іншим, без прикладів попереднього застосування».[2]
Виноски [ред.]
- ↑ Lang, Silke Berit. "The Impact of Video Systems on Architecture", дисертація, Swiss Federal Institute of Technology, 2004.
- ↑ Bentham, Jeremy. Panopticon (Preface). In Miran Bozovic (ed.), The Panopticon Writings, London: Verso, 1995, 29-95.
Посилання [ред.]
- Panopticon - Джеремі Бентам
