Пантелеймонівський собор (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пантелеймонівський собор
Пантелеймонівський собор (Київ).jpg
Пантелеймонівський собор (Київ)
Розташування Україна Україна, Київ
Координати 50°20′41″ пн. ш. 30°29′16″ сх. д. / 50.34472° пн. ш. 30.487861° сх. д. / 50.34472; 30.487861Координати: 50°20′41″ пн. ш. 30°29′16″ сх. д. / 50.34472° пн. ш. 30.487861° сх. д. / 50.34472; 30.487861
Архітектор Єрмаков Євген Федорович
Початок будівництва 1905
Кінець будівництва 1914
Стиль московський
Належність УПЦ МП
Адреса вулиця Академіка Лебедєва, 19

Пантелеймонівський собор — храм Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря розташований в урочищі Феофанія на південній околиці Голосіївського району Києва за адресою — вулиця Академіка Лебедева, 19. Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення.[1]


Історія[ред.ред. код]

Pantaleon cathedral.JPG
Вид з парку «Феофанія» на верхній ставок та Свято-Пантелеймонівський монастир

Пантелеймонівський монастир розташований у місцевості, яка раніше мала назву «Лазаревщина». З 1802 року тут знаходився будинок вікарія — намісника Михайлівського Золотоверхого монастиря. У 1802 — 1803 роках було збудовано і освячено перший храм на честь Чуда Архангела Михаїла. Феофанією цю місцевість благословив називати митрополит Київський Гавриїл.

На початку 20-го століття ченці Феофаніївського скиту звернулися до консисторії з проханням про будівництво нового собору, бо ті що існували в скиту раніше вже не могли прийняти величезної кількості прихожан. 16 липня 1905 року за проектом Євгена Єрмакова було закладено великий собор. 1 липня 1914 року відбулось урочисте освячення нового київського храму.

З початку свого існування собор мав, окрім головного, 2 вівтарі. Один на спомин чуда архістратига Михаїла у Хонах, інший на честь преподобного Сергія Радонезького. До однієї з головних святинь храму належить частка мощей цілителя Пантелеймона доторкнувшись до яких можна зцілитися від будь-якої хвороби.

Страшенних руйнацій, які привели його до майже повного знищення, зазнав собор під час радянсько-німецької війни. Саме в цьому місці проходила лінія оборони Києва восени 1941 року і будівля собору мала дуже велике воєнно-стратегічне значення (як висотна будівля з якої можна вести прицільний вогонь), тому храм зазнав страшного мінометного удару. Внаслідок цього, а також внаслідок подальшого безгосподарського і антирелігійного ставлення радянської влади Пантелеймонівський собор знаходився у жалюгідному стані до 90-х років 20-го століття.

Після війни в його стінах розміщались цехи Інституту механіки АН УРСР.

Сучасний стан[ред.ред. код]

7 травня 1990 року Свято-Пантелеймонівський собор було повернуто Церкві і в ньому розпочалися відновлювальні роботи. З 1993 року при соборі був відкритий скит київського Свято-Покровського жіночого монастиря. У 1998 році Свято-Пантелеймонівський собор було освячено Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром, а з 2002 року рішенням Священного Синоду Свято-Пантелеймонівський скит стає окремим жіночим монастирем.

Зараз реконструкція собору триває, ведуться роботи з відновлення іконостасу.

У районі собору розташовані Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова Національної академії наук України, Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України, Садово-парковий комплекс НАН України "Феофанія".

У Голосіївському лісі поблизу собору та монастиря розташовані: Клінічна лікарня "Феофанія" Державного управління справами, Всеукраїнський Центр Радіохірургії, Національний експоцентр України, Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича, Національний музей бджільництва України? Головна астрономічна обсерваторія НАН України Національної академії наук України, Національний музей народної архітектури та побуту України.


Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Охоронний № 436-Кв, наказ МКТ від 16.06.2007 № 662/0/16-07

Посилання[ред.ред. код]