Пантера плямиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пардус (пантера плямиста)
Пардус африканський у Серенгеті, Танзанія
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котоподібні (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Пантерові (Pantherinae)
Рід: Пантера (Panthera)
Вид: Пантера пардус
Біноміальна назва
Panthera pardus
Linnaeus, 1758
Ареал пардуса
Ареал пардуса
Синоніми
Felis pardus Linnaeus, 1758

Пантера плямиста, або пардус, або пантера-пардус, інколи як барс (Panthera pardus) — великий ссавець ряду хижих родини котових (Felidae). Типовий вид роду пантера (Panthera) та підродини Пантерових (Pantherinae), один з 5-ти сучасних видів "великих котів". Нерідко помилково називають як "Леопард", але остання назва стосується іншого роду котових - Leopardus (відомих також як "тигрові кішки").

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Велика кішка з витягнутим і дещо стислим з боків м'язистим тілом, округлою головою, довгим хвостом і середньої довжини кінцівками. Вуха короткі, закруглені, без "пензликів" на кінцях. Баки не розвинені. Розміри пардусів залежать від географічної області і сильно варіють, але самці в середньому на третину більші за самок. Довжина тіла досягає 200—250 см (з яких 75-110 см припадають на хвіст), маса самок — 35-50 кг, самці — 45-70 кг. Зубів, як і у гепарда, 30.

Шерсть у пардусів коротка, густа. Загальний тон забарвлення варіює від блідо-солом'яного або сірого до іржавинно-бурого; по тілу, хвосту і ногам розсіяні дрібні і середні чорні плями, суцільні і у вигляді кілець. Нижні частини і внутрішні сторони ніг білі. Пардуса можна сплутати з ягуаром, проте останній більший; виняток становить далекосхідний підвид. Зимове хутро густіше і довше літнього і з декілька світлішим основним тоном. Молоді пардуси забарвлені світлішим; основний фон у них сірувато-жовтий, іноді навіть брудно-білий.

У тропічних країнах іноді зустрічаються тварини-меланісти, яких називають "чорними пантерами" (від греч. panther). Особливо поширені вони на Яві. Чорні особини можуть народитися в одному виводку з нормально забарвленими дитинчатами.

Тривалість життя пардусів становить близько 20 років.

Назва[ред.ред. код]

Назва "пардус" згадується у багатьох літописних документах часів Руси. На сходах на хори (ліва стінка лівого ходу) у Софійському соборі є відома фреска зі сценою полювання з "пардусами", але тепер відомо, що мова насправді йшла про гепардів, яких дарували князям у якості царських подарунків. Назва "барс", яку також вживають до цього хижака, насправді відноситься до іншого виду іншого роду: Барс сніговий (Uncia uncia).

Розповсюдження і підвиди[ред.ред. код]

Область розповсюдження леопарда ширше за ареал будь-якого іншого представника родини котячих, окрім домашньої кішки.

Він населяє велику частину Африки (окрім Сахари), Передню Азію, Закавказзя, Пакистан, Індію, Китай, Індонезію, острови Ява, Занзібар (підвид вимер) і Шрі-Ланка.

Колись цей звір був широко поширений і в Європі, але вимер там до кінця плейстоцена (10 000 років тому). Якнайдавніші відомі знахідки решток леопарда походять з Індії і Південної Африки; вони датуються пізнім пліоценом (приблизно 2 млн років).

Цей вид пантер мешкає в глухих тропічних, субтропічних і змішаних лісах маньчжурського типу, на гірських схилах і рівнинах, в саванах, чагарниках по берегах річок.

Підвиди[ред.ред. код]

Вважалося, що пардус (пантера плямиста) утворює до 35 підвидів, які розрізняються головним чином забарвленням і розташуванням плям. Проте нещодавні дослідження показали, що тільки 8 з них можна визнавати [1]:

Спосіб життя і живлення[ред.ред. код]

Це поодинокий, переважно нічний звір. Пардуси легко пристосовуються і живуть в лісах, горах і навіть пустелях, причому площа індивідуальної ділянки варіює від 8 до 400 кв.км залежно від регіону, рельєфу і великої кількості здобичі.

Пардус чудово лазить по деревах, нерідко влаштовуючись там на денний відпочинок або в засідці, а деколи навіть ловить на деревах мавп. Проте в основному пардус полює на землі. Він тихо підкрадається до здобичі на відстані стрибка. Стрибає на здобич і душить її, але у разі невдачі не переслідує. Бували випадки коли хижак не підкрадався до здобичі, а навпаки спеціально тьопав лапами, щоб здобич почула його, потім затихав і, тому здобич не знала, в якому саме він місці. Залишки крупної здобичі він затягує на дерево, щоб уберегти від гієн, шакалів і інших некрофагів.

Харчується в основному копитними: антилопами, оленями, сарнами і іншими, а в період нестатку кормів — гризунами, мавпами, птахами, навіть плазунами. Іноді переслідує домашніх тварин (овець, коней). Подібно до тигра часто викрадає собак; від нього страждають лисиці і вовки. Не гидуватимуть падаллю і крадуть здобич у інших хижаків, зокрема у інших пардусів.

Пардус дуже рідко нападає на людину. Результати його нападу можуть мати фатальні наслідки для мисливця. Серед пардусів рідше, ніж серед левів і тигрів, зустрічаються людоїди.

Всі зовнішні відчуття, окрім, можливо, нюху у пардуса чудово розвинені. Голос цього хижака — далеко чутний рев (у горах іноді на декілька кілометрів), що складається з чергування низьких і високих звуків.

Живуть пардуси 10-11 років в природі і до 21 року в неволі.

Розмноження[ред.ред. код]

У південних районах проживання пантери розмножуються цілий рік. На Далекому Сході тічка відбувається в кінці осені або на початку зими. Як і у інших "кішок", воно супроводжується бійками і гучним ревом самців, хоча в звичайний час пантера рідко подає голос, будучи мовчазнішим видом, ніж лев і тигр.

Після 3-місячної вагітності з'являються 1-3 сліпих дитинчат. Лігвом їм служать печери, міжгір'я, ями під корінням вивернутих дерев, завжди в глухому, відокремленому місці. Молоді пантери ростуть помітно швидше тигрів і вже через 2,5 роки досягають дорослих розмірів і статевої зрілості, причому самки дещо раніше, ніж самці.

Статус популяції[ред.ред. код]

"Чорна пантера" - меланіст пардуса

Чисельність пардусів на всьому ареалі неухильно скорочується. Головна загроза для нього пов'язана із зміною природних місцепроживань і скороченням кормової бази. Торгівля пардусовими шкурами, що колись була серйозною проблемою, зараз відійшла на другий план, і головну заклопотаність викликає відстріл тварин, що браконьєрить, для потреб східної медицини.

П'ять підвидів пардуса, у тому числі і далекосхідний, включено в Червону книгу МСОП.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Cat Specialist Group (2002). Panthera pardus. 2006. Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 9 October 2008. Database entry includes justification for why this species is of least concern

Посилання[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.