Панцерники класу «Ерцгерцог Карл»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Панцерники класу "Ерцгерцог Карл"
Smserzhkarl2kopie.jpg
Панцерник "Ерцгерцог Карл"
Служба
Тип/клас панцерник
Держава прапора Austria-Hungary-flag-1869-1914-naval-1786-1869-merchant.svg
Належність Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine)
Верф Stabilimento Tecnico Triestino
Закладено "Ерцгерцог Карл" 24 липня 1902, "Ерцгерцог Фердинанд Макс" 4 жовтня 1902, "Ерцгерцог Фрідріх" 9 березня 1904.
Спущено на воду "Ерцгерцог Карл" 4 жовтня 1903, "Ерцгерцог Фердинанд Макс" 30 квітня 1904, "Ерцгерцог Фрідріх" 21 травня 1905.
Введено в експлуатацію "Ерцгерцог Карл" 17 червня 1906, "Ерцгерцог Фердинанд Макс" 32 січня 1907, "Ерцгерцог Фрідріх" 21 грудня 1907.
Виведений зі складу флоту продані на злом 1920
Параметри
Тоннаж повна 10 472 т
Довжина 126,24 м
Ширина 21,78 м
Осадка 7,51 м
Бронювання Борт 200-210 мм Палуба 55 мм Башти ГК 240 мм Каземати СК 150 мм Командирська рубка 220 мм
Технічні дані
Силова установка 18 котлів, 4-циліндрові парові машини потрійного розширення
Гвинти 2
Потужність 18 000 к.с.
Швидкість 19,6вузлів
Автономність плавання 4200 миль
Екіпаж 700
Озброєння
Артилерія 2×2 —240-мм/40

12×1 — 190-мм/42 12×1 — 66-мм/45 4×1 — 47-мм/44 2×1 — 47-мм/33 4×1 — 37-мм

Торпедно-мінне озброєння 2 торпедні апарати ∅ 45 см (під водою)
Зенітне озброєння з 1916

1 × 66-мм/45

"Ерцгерцог Фердинанд Макс"
Панцерник класу "Ерцгерцог Карл"

Панцерники класу "Ерцгерцог Карл"броненосці берегової оборони Австро-Угорщини, які створили на основі досвіду будівництва ескадрених панцерників класу "Габсбург". Наявні в Австро-Угорщині верфі не дозволили надто збільшити розміри, тоннаж панцерників, але вони мали достатньо надійний панцирний захист, розвивали доволі високу швидкість і мали доволі швидкострільну артилерію головного калібру, який проте поступався калібру гармат сучасних панцерників Британії, Франція, Німеччини.

Історія[ред.ред. код]

У 1902-1907 роках на верфі у Трієсті було збудовано три панцерники "Ерцгерцог Карл", "Ерцгерцог Фердинанд Макс", "Ерцгерцог Фрідріх". Були названі на часть генералісімуса доби наполеонівських війн Карла Людвіга Габсбурга, імператора Мексики Фердинанда Макса Габсбурга, головнокомандувача, фельдмаршала Фрідріха Австрійського,герцога Цешинського.

Озброєння[ред.ред. код]

240-мм гармати головного 40-калібру виготовила фірма "Шкода" за зразком гармати C/94 фірми Круппа. Вони вистрілювали 140-кілограмові набої на відстань 16,9 км. 190-мм гармати середнього калібру фірми "Шкода" вистрілювали 97 кг набої на 20 км. Гармати розвертались на 150° вправо чи вліво та вели стрільбу під кутами від -3° до 20°.

Протиторпедні 66 мм гармати вистрілювали 4,5 кг набої на 9,14 км та могли вести круговий обстріл під кутами від -10° до - 20°.

Чи не вперше на панцерниках використали 37-мм зенітні кулемети фірми "Вікерс", що могли вести круговий обстріл під кутом до 80° на відстані до 1,8 км.

Війна[ред.ред. код]

На час Першої світової війни панцерники використовувались мало. Брали участь 24 квітня 1915 в обстрілі побережжя Італії, яка вступила у війну. Обстрілювали порт Анкона. Після завершення війни 1919 панцерники ненадовго перейшли до Югославії. Згодом за умовами мирного договору "Ерцгерцог Карл" передали Франції, яка продала його Італії для порізки на металобрухт (1920), а два інші потрапили до Великобританії, де вони були пущені на злом (1921).

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Koburger, Charles (2001). The central powers in the Adriatic, 1914-1918: war in a narrow sea (5 ed.). Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-275-97071-0. Retrieved 26 May 2010.
  • Sokol, Anthony (1968). The Imperial and Royal Austro-Hungarian Navy. Annapolis: Naval Institute Press.