Панцирні риби
|
Панцирні риби Період існування: Ранній силур – пізній девон |
||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Щелепи Dunkleosteus
|
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Antiarchi† Arthrodira† Brindabellaspida† Petalichthyida† Phyllolepida† Ptyctodontida† Rhenanida† Acanthothoraci† ?Pseudopetalichthyida† ?Stensioellida† |
Панцирні риби (Placodermi) — клас щелепноротих (Gnathostomata), які жили у палеозої, починаючи з раннього силуру. Їх розквіт спостерігався у девоні, однак в кінці його клас повністю зник.
Загальні відомості[ред.]
Перші панцирні риби жили у прісних водоймах, але пізніше опанували моря. Характерною ознакою цих риб була наявність кісткового панцира, який захищав голову і тулуб. Панцирні риби були першими хребетними, у яких з'явились щелепи. Вважають, що щелепи розвинулись з панцирних кісток, які виконували функцію підтримки зябрів у безщелепних риб. Більшість панцирних риб вела малорухливий придонний спосіб життя, живлячись бентосними організмами та водною рослинністю. Але поява щелеп дозволила цій групі тварин освоїти пелагіаль та деяким з них стати активними хижаками. Щелепи дозволяли хапати здобич, прокушувати панцирі, трощити черепашки молюсків та панцирі ракоподібних. З цим пов'язано спалах формоутворення, та поява у панцирних риб нових пристосувань до активного способу життя — парних плавців, кісткових хребців, зябрових кришок та інших органів, які характерні і для сучасних риб.
Найбільшим представником панцирних риб був дунклеостей (Dunkleosteus), який сягав довжини 10 м. Це був найбільший хижак своєї епохи, зуби йому заміняли гострі кісткові пластинки, а рухоме з'єднання голови та тіла дозволяло рибі відкидати голову назад та широко відкривати рот. Об'єктом полювання дунклеостея ставала велика риба та навіть акули.
Посилання[ред.]
- Плакодерма (рос.)
- Занурення у девон (рос.)
|
||||||||||||||
