Панчо Владіґеров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панчо Владіґеров
Основна інформація
Дата народження 13 березня 1899(1899-03-13)[1][2][…]
Місце народження Цюрих, Швейцарія[4][5]
Дата смерті 8 вересня 1978(1978-09-08)[1][2][…] (79 років)
Місце смерті Софія, Болгарія[1][7][…]
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Громадянство Болгарія
Професії піаніст, диригент, композитор, хореограф, музичний педагог, викладач університету
Освіта Берлінська вища школа музики
Відомі учні Konstantin Ilievd
Інструменти фортепіано
Жанри опера і симфонія
Нагороди
Діти Aleksandŭr Vladigerovd
CMNS: Файли у Вікісховищі

Панчо Хараланов Владіґеров (болг. Панчо Владигеров)(13 березня 1899(1899-03-13), Цюрих — 8 вересня 1978(1978-09-08), Софія) — болгарський композитор-піаніст. Диригент, музичний педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Владіґеров народився у Швейцарії у єврейсько-болгарській родині. Раннє дитинство він провів в одному з культурних центрів Болгарії — місті Шумен. Музичну освіту здобув у Софії, де його викладачами були Гайнріх Візнер з Чехії та духовний композитор Добрі Христов. Вищу музичну освіту (1922) — у Німеччині, у Берліні, після строкової служби у болгарській царській армії.

Ще будучи студентом досягнув помітних х успіхів на міжнародних конкурсах піаністів. У цей же час працював диригентом оркестру Театрі Макса Райнхарда у Берліні, з яким почав виконувати свої перші композиції (зокрема, на вірш Пенчо Славейкова).

У 1920-тих роках, коли композитор був у Німеччині, створив Концерт № 1 для фортепіано і Концерт для скрипки — перший в історії болгарської класичної музики. Тоді ж з'явилася знаменита рапсодія «Вардар», фрагмент з якої став позивним Болгарського національного радіо. 1932 року Владіґеров повертається до Болгарії — це був час, коли країна перебувала у міжнародній ізоляції, а в Німеччині розгорталося полювання на євреїв. У Софії композитор отримав солідну посаду у Болгарській державній консерваторії, де й працював останні 40 років — аж до совєцької окупації та встановлення комуністичного режиму.

У Шумені, в рідному домі Владіґерова, влаштовано його меморіальний музей. Там же відбуваються національні конкурси молодих болгарських піаністів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118768786 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. International Music Score Library Project — 2006.
  4. Владигеров Панчо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. Discogs — 2000.
  7. http://www.classiccat.net/vladigerov_p/
  8. https://www.digitalconcerthall.com/en/concert/212

Джерела[ред. | ред. код]