Паоло Фонтана
| Паоло Фонтана Paolo Fontana |
|
 Джузеппе Фульчі. Паоло Фонтана. 1743. |
|
| Народився | 1696 Кастелло |
|---|---|
| Помер | 17 березня 1765 Заслав |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Національність | італієць |
| Ім'я при народженні | Paolo Antonio Domenico Fontana |
| Відомий | архітектор |
| Звання | поручник артилерії |
Паоло Антоніо Доменіко Фонтана (італ. Paolo Antonio Domenico Fontana, пол. Paweł Antoni Fontana) (* 1696, Кастелло — † 17 березня 1765, Заслав) — видатний український архітектор, поручник артилерії ВКЛ.
Зміст |
[ред.] Біографія
Походить з незаможної сім'ї Джакомо Доменіко Фонтана і Марти Беллотті, з оселі Кастелло в долині Вал-ді-Соле, Тренто.
Достеменно невідомо, де Фонтана здобував освіту. 2 березня 1723 полишив вітчизну й у пошуках кращої долі подався до Речі Посполитої. До квітня 1726 мешкав у Варшаві, тоді, за сприяння відомого архітектора Джузеппе Фонтана поступив на службу до одного з найвпливовіших магнатів, коронного маршалка Павла Карла Санґушка. Цей період життя архітектора був найбільш продуктивним. Він створює типові для своєї творчості і водночас яскраві зразки сакральної архітектури, зокрема, костьол Св. Анни в Любартові, костьол Св. Людвіка у Володаві, костьол і монастир оо. Реформатів у Раві Руській, греко-католицьку катедру у Холмі тощо.
У 1730 році узяв шлюб з першою своєю дружиною Маріанною Суфчинською (пол. Marianna Suffczyńska). Між 1730-40 отримав звання поручника артилерії Великого Князівства Литовського, щоправда, цілком номінальне.
У 1745 повернувся в рідні краї.
З 1746 року знову в Речі Посполитій, повторно укладає контракт на службу при дворі князя Павла Карла Санґушка, цього разу у Заславі.
Після смерти дружини, побрався вдруге (бл. 1748) з Терезою Ромайроні (італ. Teresa Romaironi). І хоча Фонтана відмічав будівельний застій на Волині, в тих роках він будує костьол і монастир оо. Лазаристів у Заславі, дерев'яний костьол у Білогородці, костьол оо. Домініканів у Вінниці, костьол оо. Єзуїтів у Кременці, парафіяльний костьол у Чуднові, костьол оо. Капуцинів у Костянтинові, костьол оо. Єзуїтів у Житомирі, палац князів Санґушків у Заславі (спільно з Якубом Фонтана (італ. Jakub Fontana) тощо.
Після смерти князя Павла Карла Санґушка (1750) в життя архітектора прийшли зміни. Барбара Санґушкова, амбітна вдова, плекала грандіозні плани. Проте, похилий вік і хвороби завадили архітекторові зреалізувати їх уповні.
Крім того, Паоло Фонтана завжди тужив за батьківщиною і прагнув туди повернутися, про неодноразові спроби це зробити свідчить, наприклад, його кореспонденція, фінансові звітності пов'язані з придбанням маєтку в Італії.
Близько 1764 архітектор остаточно втрачає зір. 17 березня 1765 Паоло Фонтана помер. Він був похований у Заславі, але могила, не збереглася. Родина архітектора переїхала до Львова.
Мав восьмеро дітей, четверо з яких, мабуть, не досягли підліткового віку. Донька Маріанна була одружена із львівським купцем Іоаном Буасероном (або Бойсероном), ще одна — з радником магістрату Франциском Лоншаном. Дружина адміністратора Ставропігії львівської, королівського поштмейстера Антона Дейми також походила з дому Фонтана.[1]
[ред.] Праці
- Костьол Св. Анни, Любартів
- Костьол і монастир оо. Капуцинів, Любартів
- Палац князів Санґушків, Любартів
- Оранжерея при палаці князів Санґушків, Любартів
- Палац князів Санґушків, Заслав
- Палац князів Санґушків, Варшава
- Монастир оо. Домініканів, Раков
- Костьол і монастир оо. Реформатів, Рава Руська
- Костьол і монастир оо. Реформатів, Судова Вишня
- Костел оо. Єзуїтів, Кременець
- Костьол парафіяльний, Чуднів
- Костьол і монастир оо. Піярів, Луків
- Костьол Св. Духу, Люблін
- Монастир оо. Кармелітів, Люблин
- Костьол і монастир оо. Реформатів, Холм
- Грекокатолицька катедра, Холм
- Костьол Св. Людвіка, Володава
- Костьол і монастир сс. Бригідок, Берестя
- Костьол парафіяльний, Острів
- Костьол і монастир оо. Капуцинів, Устилуг
- Костьол оо. Єзуїтів, Житомир
- Костьол оо. Піярів, Холм
- Костьол оо. Домініканів, Вінниця
- Костьол і монастир оо. Лазаритів, Заслав
- Будинок плебанії при церкві Св. Івана Хрестителя, Заслав
- Острозькі ворота, Заслав
- Костьол і монастир оо. Капуцинів, Костянтинів
- Палац у Сребрищі біля Холма[2]
[ред.] Галерея
-
Палац Санґушків у Заславі від головного входу -
Сучасний стан інтер`єру палацу Санґушків у Заславі -
Костьол та палац князів Санґушків у Заславі, Наполеон Орда 1872
-
Постколоніальна еклектика. Пам`ятник полеглим у 2 Світовій війні радянським воякам на фоні костьолу оо. Єзуїтів у Кременці -
Інтер'єр костелу оо. Єзуїтів у Кременці -
Наполеон Орда. Парафіяльний костьол у Чуднові. 1874 -
Грекокатолицька катедра у Холмі -
Костьол Св. Людвіка у Влодаві -
Костьол оо. Єзуїтів у Житомирі. 1865 -
Костьол Св. Йосипа у Заславі -
Будинок плебанії від входу. Заслав -
Будинок плебанії від вулиці Острозької. Заслав -
Палац Санґушків. Любартув -
Фонтан біля палацу Санґушків в Любартові -
Костьол Св. Анни. Любартув -
Костьол Св. Анни в Любартові. Інтер'єр -
Костьол оо. Піярів. Холм -
Костьол оо. Піярів у Холмі. Інтер'єр
[ред.] Примітки
- ↑ Вуйцик В. С. Львівський архітектор Франціск Кульчицький // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 5. — Львів : 1996. — С. 79. — ISBN 5-7707-9955-2
- ↑ (пол.) SREBRZYSZCZE Зчитано 12.11.2011
[ред.] Мережні ресурси
- Фотогалерея робіт архітектора
- Стаття про нинішній стан палацу кн. Санґушків у Заславі
- Іще про палац у Заславі
- Про будівництво у Заславі XVII-XVIII століть
- Палац Санґушків у Заславі на рисунках Н. Орди №1 і №2
- Любартів туристичний
- Палац Санґушків у Любартові
- Костьол і монастир оо. Капуцинів у Любартові, зображення
- Костьол Св. Анни в Любартові, зображення
- Парафія Св. Анни в Любартові, офсайт
- Про костьол оо. Домініканів у Вінниці (див. розділ "Кляштор домініканців")
- Костьол оо. Піярів у Лукові на старій поштівці і на сучасній світлині
[ред.] Література
- Joanna Winiewicz. Biografija i działalność Pawła Fontany w świetle dworu Sanguszków // BHS. T. 49. 1987. №3-4. пол.
- Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw. Tarnόw, 2007. ISBN 978-83-85988-77-9 пол.
