Капела Паоліна
| Капела Паоліна | |
| Дата створення / заснування | 1537 |
|---|---|
 | |
| Відомий під іменем | la Pauline[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Ватикан[2] |
| Адміністративна одиниця | Ватикан[2] |
| Дієцезія | римська дієцезія |
| Християнський літургічний обряд | римський обряд |
| Присвячено | Петро |
| Архітектор | Антоніо да Сангалло |
| Архітектурний стиль | Відродження |
| Статус спадщини | national monument of Italyd |
 | |
 Капела Паоліна у Вікісховищі | |
Координати: 41°54′09″ пн. ш. 12°27′17″ сх. д. / 41.902611111138774902° пн. ш. 12.45472777780577722° сх. д.
Капела Паоліна — капела у Апостольському палаці Ватикану, побудована у 1537 році у стилі ренесанс під час понтифікату Павла III.
Історія[ред. | ред. код]
Проєкт капели створений архітектором Антоніо да Сангалло (Молодшим) на замовлення папи Павла III. Вона знаходиться у Ватиканських музеях біля Сикстинської капели, капели Павла III та Базиліки святого Петра. Знаходячись по сусідству таких відомих місць залишаєьться в тіні їх популярності.
Капела закрита для загального доступу і використовується Ватиканом.
Конклав[ред. | ред. код]
 |
.jpg) |
Перед відкриттям конклаву для виборів нового папи, Колегія кардиналів збирається спочатку в цій капеллі для спільної молитви, та інструкцій правил поведінки під час конклаву. Після цього кардинали переходять у Сикстинську капелу для конклаву.
Твори мистецтва у капеллі[ред. | ред. код]
Мікеланджело вже у віці понад 70 років намалював дві великих фрески (між 1545 та 1550) на прохання папи Павла III:
Там також представлені роботи Лоренцо Саббатіні та Фредеріко Цуккаро.
Інші капели Паоліна в Римі[ред. | ред. код]
Існує ще дві капели Паоліна в Римі: одна в базиліці Санта Марія Маджоре, інша у Квірінальському Палаці.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- http://mv.vatican.va/2_IT/pages/z-Info/Stampa/pdf/Storia_Capp_Paolina.pdf [Архівовано 6 травня 2011 у Wayback Machine.] (pdf)
- http://mv.vatican.va/2_IT/pages/z-Info/Stampa/pdf/Cappella_dopo_restauro.pdf [Архівовано 6 травня 2011 у Wayback Machine.] (pdf)
|
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
