Папілярний рак щитоподібної залози

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Папілярний рак щитоподібної залози
Papillary Carcinoma of the Thyroid.jpg
Цитологічна картина папілярного раку щитоподібної залози.
МКХ-10 C73
МКХ-9 193
МКХ-О: M8140/3
OMIM 603744
eMedicine med/2464
MeSH D013964

Папілярний рак щитоподібної залози або папілярна карцинома щитоподібної залози — найпоширеніше злоякісне новоутворення щитоподібної залози у дітей та дорослих, що сладає до 80% всіх злоякісних новоутворень щитоподібної залози.[1][2][3][4] Як правило, папілярний рак щитоподібної залози уражає жінок та пацієнтів, що зазнали раідоактивного опромінення ділянок голови та шиї у зв'язку з медичними показанями або внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.[1]

Маркери карциноми[ред.ред. код]

  • Тиреоглобулін використовують як маркер раку для диференційованих форм раку щитоподібної залози, до яких також належить папілярний.[5][6]
  • Імуногістохімічне визначення експресії протеїнів HBME-1 та цитокератину 19 також має важливе діагностичне значення для диференційованого діагнозу між папілярною та фолікулярною карциномами щитоподібної залози, оскільки експресія цього протеїну спостерігаєтсья переважно в папілярному раку.[7]
  • Визначення мутації в 15 екзоні гену BRAF або експресії різноманітних протеїнів також може мати діагностичне значення.[8][9]

Патогістологічна характеристика[ред.ред. код]

Мікрофотознімок метастазу папілярного раку в лімфатичний вузол (фарбування Гематоксилін-Еозин).
Типова гістологічна картина папілярного раку щитоподібної залози.(фарбування г-е).
  • Характерним для папілярного раку є наявінсть нуклеарних включень (ядро клітини, при звичайному фарбуванні, містить порожні ділянки)[10] та псамомних тіл при світловій мікроскопії. Ці ознаки використовують при ідентифікації фолікулярного варіанту папілярного рака, при якому клітини не утворюють характерних папілярних структур.[11]
  • Метастази в лімфатичні вузли шиї внаслідок переважно лімфогенного метастазування
  • Мультифокальність

Папілярний рак щитоподібної залози характеризується високою інвазивною активністю, яка проявляється метастазуванням переважно лімфогенним шляхом, хоча інвазія кровоносних судин теж має місце.[12] Внаслідок цих властивовстей, рідко зустрічається інкапсуляція папілярного раку, а інвазія за межі капсули щитоподібної залози сягає 40%.[13]. Віддалені метастази найчастіше уражають легені.

Папілярна мікрокарцинома щитоподібної залози[ред.ред. код]

Папілярний рак, розміри якого менше 1 см в найбільшому діаметрі.[14] Поширеність мікрокарциноми може сягати 30%, про що свідчать дослідження аутопсійного матеріалу 30%,[15] та до 49.9% згідно з даними ретроспективних дослідженнь.[16] Лікувальна стратегія щодо інсидентальної мікрокарциноми варіює, незважаючи на верифікованість діагнозу за даними ультразвукового дослідження, які підтверджені даними цитологічного аналізу аспіратів тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ). В більшості випадків виконується тотальна тиреоїдектомія з послідуючою абляцією радіокативним йодом (І-131).

Оккультна папілярна карцинома[ред.ред. код]

Цим терміном описують метастаз папілярного рака щитоподібної залози при відсутності клінічної картини первинної пухлини в самій щитоподібній залозі. Вперше описно в дослідженні Woolner et al. в 1960 році.[17]

Папілярний рак на фоні іншої тиреоїдної патології[ред.ред. код]

Карцинома може виникати на фоні доброякосної тиреоїдної патолоігії до 30% випадків, що вимагає ретельної оцінки вузлів щитоподібної залози за наявності:

Генетичний профіль[ред.ред. код]

З папілярним раком щитоподібної залози як правило асоціюються два типа генетичних аномалій: хромосомні транслокації та точкові мутації, переважно генів, що беруть участь в регуляцій сигнального шляху MAPK/ERK.

Хромосомні транслокації часто спостерігаютсья в RET прото-онкогені, який кодує рецептор тирозин кінази. RET розташований на 10 хромосомі людини (10q11), відіграє значну роль в нормальному розвитку нейроендокринних клітин. Транслокацій або перестановки з іншими ділянками 10-ї хромосоми призводять до утворення хімерних форм RET та зазвичай позначаються як RET/PTC, кодують однойменні білки та мають вплив на MAPK/ERK, що може призводити до утворення карциноми.[4][18]

Приблизно 30 % папілярних карцином демонструють точкові мутації в 15 екзоні гену BRAF, що також приймає учать в регуляції сигнального шляху MAPK/ERK.[4][13] За деякими даними, цю мутацію слід асоціювати з більш агресивним фенотипом папілярного раку, оскільки BRAF мутація також спостерігаєтсья в низько-диференційованому та анапластичному раках щитоподібної залози, попередниками яких вважається папілярна карцинома.
Папілярний рак щитоподібної характеризується посиленою експресією протеїна S100A6, у порівнянні з фолікулярними пухлинами та нормальною тканиною щитоподібної залози.[8]

Діагностика[ред.ред. код]

Папілярний рак часто діагностується при рутиному медичному огляді та проявляється асимптоматичним вузловим утворенням щитоподібної залози. У деяких випадках, це вузлове утворення може спричиняти появу локальних симптомів, таких як певний дискомфорт в області шиї та при ковтанні, відчуття стороннього тіла в горлі.

Загальні підходи до діагностики[ред.ред. код]

Загальноприйнятим в тиреоїдології є проведення неінвазивного та високоефективного тесту: ультразвукового дослідження області шиї, за допомогою якого можна визначити вузли розмірами від 3 мм, що можуть бути раннім проявом папілярного раку, т.з. папілярною мікрокарциномою. За наявності вузлових утворень необхідно проведення тонкоголкової аспіраційної пункціїйної біопсії та подальшому цитологічному дослідженню — «золотого стандарту» в клінічній оцінці вузлових утворень щитоподібної залози.[19] При неінформативній ТАПБ, показана відкрита біопсія та експрес патологогістологічне дослідження. Папілярний рак часто є клінічною знахідкою на фоні доброякісної тиреоїдної патології, зокрема при нетоксичному багатовузловому зобі, тиреоїдиті Хашимото тощо.[13] У зв'язку з цим, будь-яке вузлове утворення щитоподібної залози повинно бути обстежене на предмет злоякісного процесу.[20]

Променева діагностика[ред.ред. код]

  • Рентгенографія органів грудної порожнини — може відігравати певну діагностичну роль за наявності метастазів, що найчастіше спостерігаються в легенях.
  • Tc-99m-MIBI — сканування з цим радіофармпрепаратом ефективне за наявності радіойоднечутливих метастазів папілярного раку.[21]
  • ПЕТ — позитронно-емісійна томографія, найсучасніший метод діагностики пухлин, зокрема радіойоднечутливих метастазів.[13]

Прогноз[ред.ред. код]

В цілому, папілярний рак характеризується сприятливим прогнозом в більшості випадків, демонструючи 5-річне виживання від 90%[22] до 97%,[23] а 10-річне виживання сягає 93% за деякими даними.[22]

Стадіювання[ред.ред. код]

Стадіювання папілярного раку здійснюється за системою TNM, тобто з урахування розміру карциноми, наявності локорегіонарних метастазів в лімфатичні вузли та віддалених метастазів.[24]

Лікування[ред.ред. код]

Хірургічне[ред.ред. код]

Тиреоїдектомія. Етап видалення однієї з долей щитоподібної залози

Тотальна тиреоїдектомія та центральна дисекція шиї — ефективний підхід, що забезпечує вискі показники виживання та відсутність рецидивів у більшості випадків.

Ад'ювантна терапія[ред.ред. код]

Проводиться радіоактивним йодом-131 після проведення радикального хірургічого лікування (тиреоїдектомії) з метою знищення окремих тиреоцитів, що все ще можуть залишатися після операції.

Супресія ТТГ[ред.ред. код]

Супресивна терапія аналогами левотироксину проводиться після радіойодтерапії та напрвлена на пригнічення продукції тиреотропного гормону (ТТГ), який може викликати стимуляцію окремих нормальних тиреоцитів та клітин ПРЩ, які все ще можуть залишатися навість після проведеного лікування.[25]

Хіміотерапія[ред.ред. код]

Проводиться переважно блокаторами тирозин-кінази за наявності віддалених метастазів папілярного раку або при радіойоднечутливих метастазах.

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Dinets A, Hulchiy M, Sofiadis A, Ghaderi M, Höög A, Larsson C, Zedenius J. Clinical, Genetic and Immunohistochemical Characterization of 70 Ukrainian Adult Cases with Post-Chornobyl Papillary Thyroid Carcinoma. // Eur J Endocrinol. — 166 (2012) С. 1049-60. DOI:10.1530/EJE-12-0144. PMID 22457234.
  2. Гульчий Н. В., Динец А. В. Особенности гормональной терапии после операций по поводу рака щитовидной железы. Международный эндокринологический журнал // № 1 (42).- 2012. — с. 98-105.
  3. Hu MI, Vassilopoulou-Sellin R, Lustig R, Lamont JP. «Thyroid and Parathyroid Cancers» in Pazdur R, Wagman LD, Camphausen KA, Hoskins WJ (Eds) Cancer Management: A Multidisciplinary Approach. 11 ed. 2008.
  4. а б в Chapter 20 in: Mitchell, Richard Sheppard; Kumar, Vinay; Abbas, Abul K.; Fausto, Nelson. Robbins Basic Pathology. Philadelphia: Saunders. ISBN 1-4160-2973-7.  8th edition.
  5. Lin JD Thyroglobulin and human thyroid cancer // Clin Chim Acta. — 388 (2007) (1–2). DOI:10.1016/j.cca.2007.11.002. PMID 18060877.
  6. Tuttle RM, Leboeuf R, Martorella AJ Papillary thyroid cancer: monitoring and therapy // Endocrinol. Metab. Clin. North Am.. — 36 (2007) (3) С. 753–78, vii. DOI:10.1016/j.ecl.2007.04.004. PMID 17673127.
  7. Papotti M, Rodriguez J, De Pompa R, Bartolazzi A, Rosai J Galectin-3 and HBME-1 expression in well-differentiated thyroid tumors with follicular architecture of uncertain malignant potential // Mod. Pathol.. — 18 (April 2005) (4) С. 541–6. DOI:10.1038/modpathol.3800321. PMID 15529186.
  8. а б Shaha AR TNM classification of thyroid carcinoma // World J Surg. — 31 (2007) (5) С. 879–87. DOI:10.1007/s00268-006-0864-0. PMID 17308849.
  9. Sofiadis A, Dinets A, Orre LM, Branca RM, Juhlin CC, Foukakis T, Wallin G, Höög A, Hulchiy M, Zedenius J, Larsson C, Lehtiö J. Proteomic study of thyroid tumors reveals frequent up-regulation of the Ca2+ -binding protein S100A6 in papillary thyroid carcinoma. // Thyroid.. — 20 (October 2010) (10) С. 1067-76.. DOI:10.1089/thy.2009.0400.. PMID 20629554.
  10. «Papillary Carcinoma of Thyroid (Hi Pow)». University of Connecticut Health Center. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2008-09-14. 
  11. Yang GC, Liebeskind D, Messina AV Ultrasound-guided fine-needle aspiration of the thyroid assessed by Ultrafast Papanicolaou stain: data from 1135 biopsies with a two- to six-year follow-up // Thyroid. — 11 (2001) (6) С. 581–9. DOI:10.1089/105072501750302895. PMID 11442006.
  12. «Thyroid, Papillary Carcinoma». Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2010-07-15. 
  13. а б в г «The Thyroid and its Diseases». Процитовано 2010-07-15. 
  14. а б Дінець А. В., Фомін П. Д., Гульчій М. В., Олійник О. Б., Цимбалюк С. М., Белан М. В. Клініко-морфологічні особливості папілярної мікрокарциноми щитоподібної залози на фоні хвороби Грейвса. Український медичний частопис. — 2012. // № 3 (89) — с.136-138. [1].
  15. Harach HR, Franssila KO, Wasenius VM Occult papillary carcinoma of the thyroid. A "normal" finding in Finland. A systematic autopsy study // Cancer. — 56 (1985) (3) С. 531–8. DOI:10.1002/1097-0142(19850801)56:3<531::AID-CNCR2820560321>3.0.CO;2-3. PMID 2408737.
  16. Pakdaman MN, Rochon L, Gologan O, Tamilia M, Garfield N, Hier MP, Black MJ, Payne RJ Incidence and histopathological behavior of papillary microcarcinomas: Study of 429 cases // Otolaryngol Head Neck Surg. — 139 (2008) (5) С. 718–22. DOI:10.1016/j.otohns.2008.08.014. PMID 18984270.
  17. WOOLNER LB, LEMMON ML, BEAHRS OH, BLACK BM, KEATING FR Occult papillary carcinoma of the thyroid gland: a study of 140 cases observed in a 30-year period // J. Clin. Endocrinol. Metab.. — 20 (January 1960) С. 89–105. DOI:10.1210/jcem-20-1-89. PMID 13845950.
  18. Dinets A, Hulchiy M, Sofiadis A, Ghaderi M, Höög A, Larsson C, Zedenius J. Clinical, Genetic and Immunohistochemical Characterization of 70 Ukrainian Adult Cases with Post-Chornobyl Papillary Thyroid Carcinoma. // Eur J Endocrinol. — Epub ahead of print (2012). DOI:10.1530/EJE-12-0144. PMID 22457234.
  19. «Papillary Thyroid Carcinoma: An Overview». Archives of Pathology & Laboratory Medicine. 2006. Процитовано 2010-07-15. 
  20. «Papillary Carcinoma Prognosis». Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2010-07-15. 
  21. Гульчий Н. В., Кущаева Е. С., Макеев С. С., Цымбалюк С. Н., Олейник А. Б. Использование сцинтиграфии с Tc-99м-МИБИ для диагностики заболеваний щитовидной и паращитовидных желез. Український медичний частопис // № 1 (33).- 2003. — с. 43-55.
  22. а б Numbers from National Cancer Database in the US, from Page 10 in: F. Grünwald; Biersack, H. J.; Grںunwald, F. (2005). Thyroid cancer. Berlin: Springer. ISBN 3-540-22309-6. 
  23. Rounded up to nearest natural number from 96,7% as given by eMedicine > Thyroid, Papillary Carcinoma Author: Luigi Santacroce. Coauthors: Silvia Gagliardi and Andrew Scott Kennedy. Updated: Sep 28, 2010
  24. cancer.org > Thyroid Cancer By the American Cancer Society. In turn citing: AJCC Cancer Staging Manual (7th ed).
  25. Гульчий Н. В., Динец А. В. Особенности гормональной терапии после операций по поводу рака щитовидной железы. Международный эндокринологический журналю // № 1 (42).- 2012. — с. 98-105.