Папірологія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Папірологія (від папірус і …логос (знання), буквально папірусознавство) — допоміжна історико-філологічна дисципліна, відгалуження палеографії, що вивчає давні папіруси.
[ред.] Науково-дослідні центри
Основними центрами зберігання і вивчення папірусів є:
Єгипет — Єгипетський музей у Каїрі.
Велика Британія — Британський музей у Лондоні.
Австрія — Австрійська національна бібліотека у Відні.
Грузія — Інститут рукописів Грузинської Академії наук у Тбілісі.
Італія — Бібліотека Медічі — Лауренціана у Флоренція.
Німеччина — Державний музей у Берліні, Інститут папірології у Марбурзі.
Польща — Варшавський університет.
Росія — Ермітаж і бібліотека імені М. Е. Салтикова-Щедріна у Санкт-Петербурзі, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна у Москві;
США — Колумбійський університет у Нью-Йорку та Мічіганський університет.
Франція — Лувр у Парижі.
[ред.] Література
- (рос.) Бузескул В. П. Открытия XIX и начала XX века в области истории Древнего мира. Часть II. Древнегреческий мир. П., 1924.
- Церетелі Р. Ф. Папірологія в СРСР, «Праці Тбіліського державного університету», т. 4, 1936.
- Фіхман І. Ф. Радянська папірологія і вивчення соціально-економічної історії греко-рімського Єгипту в 1917—1966, «Вісник древньої історії», 1967 № 3.
- (нім.) Mitteis L., Wilcken U. Grundzüge und Chrestomathie der Papyruskunde, Bd I—2, Lpz.— B., 1912 (перевидано у 1963 році).
- (нім.) Schubart W. Einführung in die Papyruskunde, B., 1918.
- (нім.) Preisendanz K. Papyruskunde und Papyrusforschung, Lpz., 1933.