Параадамін
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Параадамін | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Prd[2] |
| Хімічна формула | Zn₂AsO₄(OH) |
| Nickel-Strunz 10 | 8.BB.35 |
| Ідентифікація | |
| Колір | світло-жовтий |
| Сингонія | триклінна |
| Твердість | 3,5—3,7 |
| Блиск | скляний, на площинах спайності перламутровий полиск |
| Колір риси | біла |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
пара-d[3], Адамін[3] |
 Параадамін у Вікісховищі | |
Параадамі́н, парадамін (рос. параадамин (парадамин); англ. paradamite; нім. Paradamin m) — мінерал, основний арсенат цинку острівної будови.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Zn2(OH)[AsO4]. Склад у % (з родовища Охусла, Мексика): ZnO — 56,22; As2O5 — 40,17; H2O — 3,44. Домішки: FeO (0,45); Fe2O3 (0,12).
Сингонія триклінна. Утворює снопоподібні агрегати видовжених кристалів. Спайність досконала. Густина 4,55. Твердість 3,5—3,7. Колір світло-жовтий. Риса біла. Напівпрозорий. Блиск скляний, на площинах спайності перламутровий полиск.
Зустрічається у Мексиці (Мапімі, Дуранго).
Супутні мінерали: міметезит, адамін, ґетит, гідроґетит.
Від пара… й назви мінералу адаміну (G. Switzer, 1956).
Синоніми: парадаміт.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Параадамін // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Параадамін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
