Парадигма програмування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Паради́гма програмува́ння — це система ідей і понять, які визначають стиль написання комп'ютерних програм, а також спосіб мислення програміста.

П. п. — спосіб концептуалізації, що визначає організацію обчислень і структурування роботи, яку виконує комп'ютер[1].

П. п. унаочнює те, як програміст розглядає роботу програми; наприклад, за ООП — як множини об'єктів, тоді як за ФП — як послідовності обчислень функцій без станів.

Кожну окрему П. п. характеризує наявність у ній метода та зв'язок із моделлю життєвого циклу. Спільним для різних П. п. є загальні принципи проектування програмного продукту. Користувач може вибирати ту або іншу парадигму програмування з позицій зручності застосування для задач у ПрО та виготовлення конкретного програмного продукту[2].

Історія терміна[ред.ред. код]

Своїм сучасним значенням у науково-технічній галузі термін «парадигма» зобов'язаний, вочевидь, Томасу Куну та його книзі «Структура наукових революцій». Кун називав парадигмами усталені системи наукових поглядів, у межах яких ведуться дослідження, відтак, у процесі розвитку наукової дисципліни може відбуватися заміна однієї парадигми на іншу[3], при цьому стара парадигма ще продовжує якийсь час існувати, ба навіть розвиватися завдяки тому, що багато її прихильників виявляються з тих чи інших причин нездатними перебудуватися до праці в іншій парадигмі.

Власне термін «П. п.» вперше застосував Роберт Флойд[ru] у своїй лекції[4] лауреата премії Тюрінга, відзначаючи, що в програмуванні можна спостерігати явище, подібне парадигмам Куна, але, на відміну від таких, парадигми програмування не є взаємовиключними:

« Якщо прогрес мистецтва програмування в цілому вимагає постійного винаходи і вдосконалення парадигм, то вдосконалення мистецтва окремого програміста вимагає, щоб він розширював свій репертуар парадигм.  »

Таким чином, на думку Роберта Флойда, на відміну від парадигм у науковому світі, описаних Куном, парадигми програмування можуть поєднуватися, збагачуючи інструментарій програміста.

Основні парадигми програмування[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Основы информатики и программирования: Учебное пособие// Е.А. Роганов — М.: МГИУ, 2001. — Вузол VI.(рос.)
  2. Лавріщева К.М. Програмна інженерія — К.: Академперіодика, 2008.- 319 с.
  3. Наприклад, геоцентрична небесна механіка Птолемея змінилася геліоцентричної системою Коперника.
  4. R.W. Floyd. The Paradigms of Programming Communications of the ACM, 22(8):455—460, 1979. — Російською див.: Лекции лауреатов премии Тьюринга за первые двадцать лет (1966—1985) — М.: МИР, 1993.