Парадокс Абіліна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Парадокс Абіліна полягає в тому, що група людей може прийняти рішення, що суперечить можливому вибору будь-якого з членів групи через те, що кожен індивідуум вважає, що його цілі суперечать цілям групи, а тому не заперечує.

Парадокс був описаний Джеррі Харві у статті The Abilene Paradox and other Meditations on Management [1]. Ім'я парадоксу дано за мотивами анекдоту, описаного в цій статті:

«В один спекотний техаський вечір якась сім'я грала в доміно на ганку до тих пір, поки тесть не запропонував з'їздити в Абілін (Техас) (розташований за 85 кілометрів на північ) пообідати. Дружина сказала: «Звучить непогано». Чоловік, попри те, що поїздка обіцяла бути довгою і спекотною, подумав, що треба б підлаштуватися під інших, і вимовив: «По-моєму, непогано; сподіваюся, що і твоя мати не відмовиться». Теща ж відповіла: «Звичайно, поїхали! Я не була в Абіліні вже давно».

Дорога була спекотною, курною та довгою. Коли ж вони нарешті приїхали до кафетерію, їжа виявилася несмачною. Через чотири години вони, змучені, повернулися додому.

Один з них вимовив нещиро: «Мабуть, непогана була поїздка?». Теща на це сказала, що, насправді, вона б краще залишилася б вдома, але поїхала, якщо вже інші троє були повні ентузіазму. Чоловік сказав: «Я був би радий не робити зробленого, поїхав лише щоб доставити іншим задоволення». Дружина вимовила: «А я поїхала, розраховуючи на радість інших. Треба було бути божевільним, щоб добровільно відправитися в цю поїздку». Тесть сказав, що він запропонував це лише тому, що йому здалося, що іншим нудно.

І вони сиділи, приголомшені тим, що поїхали в поїздку, яку ніхто з них не хотів. Кожен з них вважав за краще б спокійно насолоджуватися тим днем.»

Цей феномен є прикладом групового мислення. Він легко пояснюється різними соціологічними науками, які підтверджують, що людина рідко здійснює вчинки, які суперечать вчинкам її групи. Соціальні стримуючі фактори часто придушують прояв щирих почуттів і реалізацію бажань окремого індивідуума.

Парадокс Абіліна широко застосовний до прийняття управлінських і маркетингових[2] рішень, в командоутворені відомий як «Хибний успіх одностайного ухвалення рішення в команді».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Harvey, Jerry B. (Summer 1974). «The Abilene Paradox and other Meditations on Management». Organizational Dynamics 3 (1). 
  2. Алексей Мельников, «RЫNКIНГ, или Особенности национального бренд-менеджмента» ISBN 5-9626-0266-8