Паралелепіпед

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Паралелепіпед‎

Паралелепіпед (від грец. παράλλος — паралельний і грец. επιπεδον — площина) — шестигранник, гранями якого є паралелограми, або призма, основою якої є паралелограм.

Типи паралелепіпедів

Паралелепіпеди, як і призми, можуть бути прямими і похилими.

Прямим паралелепіпедом називається пряма призма, основа якої — паралелограм.

Прямий паралелепіпед, основою якого служить прямокутник, називають прямокутним паралелепіпедом. У прямокутного паралелепіпеда всі грані — прямокутники. Моделями прямокутного паралелепіпеда служать кімната, цеглина, сірникова коробка.

Довжини трьох ребер прямокутного паралелепіпеда, що мають спільний кінець, називають його вимірами. Наприклад, існують сірникові коробки з вимірами 15, 35, 50 мм

Куб — прямокутний паралелепіпед з рівними сторонами. Всі шість граней куба — рівні квадрати.

Об'єм паралелепіпеда дорівнює добутку площі його основи на висоту. В аналітичній геометрії паралелепіпед задається трьома векторами. Тоді його об'єм дорівнює модулю змішаного добутку цих векторів.