Паралельні бруси
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Паралельні бруси - гімнастичний спортивний предмет. В спортивних змагання використовуються бруси таких розмірів: висота жердин - 195 см, довжина - 350 см, відстань між жердинами від 42 до 52 см. Жердини повинні бути досить еластичними, тому їх виготовляють з дерева зі штучною основою - метал або пластик.
Винахідником паралельних брусів є німець Фрідріх Людвіґ Ян (Friedrich Ludwig Jahn), якого ще називають батьком гімнастики.
З 1896 року вправи на паралельних брусах стали олімпійською дисципліною.
[ред.] Олімпійські чемпіони у вправах на паралельних брусах
- 1896: Альфред Флатов (Alfred Flatow) (Німеччина)
- 1924: Ауґуст Ґюттінґер (August Güttinger) (Швейцарія)
- 1928: Ладіслав Ваха (Ladislav Vácha) (Чехословакія)
- 1932: Ромеро Нері (Romero Neri) (Італія)
- 1936: Конрад Фрей (Konrad Frey) (Німеччина)
- 1948: Міхаель Реуш (Michael Reusch) (Швейцарія)
- 1952: Ганс Ойґстер (Hans Eugster) (Швейцарія)
- 1956: Віктор Чукарін (СРСР)
- 1960: Борис Шахлін (СРСР)
- 1964: Юкіо Ендо (Yukio Endo) (Японія)
- 1968: Акінорі Накаяма (Akinori Nakayama) (Японія)
- 1972: Савао Като (Sawao Kato) (Японія)
- 1976: Савао Като (Sawao Kato) (Японія)
- 1980: Олександр Ткачьов (СРСР)
- 1984: Бартольд Вейн Коннер (Barthold Wayne Conner) (США)
- 1988: Володимир Артьомов (СРСР)
- 1992: Віталій Щербо (СНД)
- 1996: Рустам Шаріпов (Україна)
- 2000: Сяопен Лі (Xiaopeng Li) (Китай)
- 2004: Валерій Гончаров (Україна)
