Параметр (у програмуванні)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Зміст

1 Параметр формальний
2 Параметр фактичний
3 Принцип роботи
4 Див. також
5 Джерела інформації

Параметр (в програмуванні) — змінна, якій присвоюється значення константи, змінної тощо.

[ред.] Параметр формальний

Параметр, що використовується при описанні функції (процедури, підпрограми). Формальний параметр представляє собою ідентифікатор або спеціальний символ мови програмування. В описанні функції можуть бути вказані деякі характеристики її параметрів (типи та класи значень, спосіб використання фактичних параметрів).

Тіло функції (її код) визначає сукупність дій над параметрами.

[ред.] Параметр фактичний

Параметр, що використовується під час звертання до функції. В різних мовах програмування, фактичними параметрами можуть бути вирази, рядки, ідентифікатори змінних, масивів, перемикачів, процедури та функції, тощо.

[ред.] Принцип роботи

Під час виконання функції, замість її формальних параметрів підставляють відповідні значення фактичних параметрів. Тип, кількість і порядок слідування формальних і фактичних параметрів, зазвичай, мають відповідати один одному.

В деяких мовах, наприклад, С, параметри завжди передаються за значенням. У фортрані, навпаки, передача завджи відбувається за посиланням, тобто насправді передається адреса відповідної змінної. У випадку, фактичним параметром є вираз, компілятор генерує тимчасову змінну, записує туди значення й передає в функцію адресу цієї тимчасової змінної. В інших мовах існує можливість вибору способу передачі.