Парамушир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Супутникова фотографія острова

Парамуши́р (яп. 幌筵島 хоромусіро-то, айн. paramusiru, «широкий острів») — один з островів Північної групи Курильських островів, який до 1945 року належав Японії. Сьогодні, за міжнародним законодавством, вважається нічийною територією, проте фактично знаходиться під окупацією Росії.

Площа складає 2 479 км²,довжина — 120 км, а ширина — близько 30 км.

[ред.] Географія

[ред.] Геологія

Геологічно, Парамушир — безперервний ланцюг вулканів. Чикурачки, найвищий пік на Парамуширі, що вивергається недавно 4 березня, 2007, випускаючи 1.5 кілометрового високого плюмажу що тягнеться на декілько сотень кілометрів в сусідні води. Діючими вулканами є

• Чикурачки (Цикура): 1 816 м, 50°19' півн.ш., 155°28' с.д.
• пік Фусс (Айсар, Сириядзири): 1 772 м, 50°16' півн.ш. 155°15' с.д.
• Татаринова вулкан: 1 530 м, 50°18' півн.ш., 155°27' с.д.
• Карпинського вулкан: 1 345 м, 50°08' півн.ш. 155°22' с.д.
• Ебеко: 1 156 м, 50°41' півн.ш., 156°01' с.д.

Парамушир має субарктичний клімат охолоджуючись течією Оясіо.

[ред.] Флора та фауна

Рослинний світ представлений видами: Сибірська карликова сосна, вільха, гриби, Арктична малина, чорниця. Тваринний світ представлений видами: Бура лисиця, Арктичний заєць, горностай, бурий ведмідь, калани .

Лосось йде на нерест в тамтешні річки, зокрема в найдовшу ріку острова Тухарка.

[ред.] Історія

Згідно договору між Японією і Росією 1875 року про Обмін Сахаліну і Курил, острів законним чином перейшов до Японії. У бухті Сурібаті існував японський йодний завод, на острові був створений японський військово-морський укріплений пункт із невеликою залогою.

У 1945 році його окупували війська СРСР. Згідно Сан-Франциського договору 1951 року Японія віддала свої права на володіння островом, залишаючи його у відомстві міжнародної спільноти. Хоча за міжнародним законодавством острів є нічийною територію, його самовільно утримує Росія.

[ред.] Адміністративний устрій

Адміністративно острів входить в склад Північно-Курильського району Сахалінської області Росії. На півночі Парамушира розташоване місто Північно-Курильськ (2592 осіб в 2002 році) — адміністративний центр району і єдиний на початок XXI населений пункт острова. Населені пункти Анциферова, що існували на острові, Васильєво, Галкино, Кам'янистий, Китовий, Майорово, Океанське, Прибережний, Шелехово по перепису 2002 року не мають постійного населення, деякі з них були знищені під час руйнівного цунамі 1952 року.

Парамушир відокремлений Другою Курильською протокою від острова Шумшу (2 км.), протокою Лужина від острова Анцифєрова (15 км.), до острова Атласова 20 км., Четвертою курильською протокою — від острова Онекотан (54 км.). Поблизу острова розташовані також декілька дрібних острововкв, скель, рифів і банок: острови Мінамієцу (Окіно, Хіра тощо), рифи Цуцуміно, острови Накасима, Камомєїдр, острівці Торієіма (Пташині), скелі Тогарі (Ганімусир), Котані (Котанімусир), Цирі (Цирімусир). Острів Тогарі (Ганімусир) близько 47 м заввишки.

[ред.] Посилання

• Сайт туристичної компанії «Курили-тур» (рос.)
• Активні вулкани Камчатки і Північних Курил (рос.)
• Фотографії Курил (рос.)

Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття не містить шаблону-картки. Можливо, потрібний шаблон — {{Острів}}. Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.