Парантроп ефіопський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Парантроп
Муляж черепа
Муляж черепа
Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Хордові
Клас: Ссавці
Ряд: Гомініди
Рід: Paranthropus
Вид: Paranthropus aethiopicus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Paranthropus aethiopicus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Paranthropus aethiopicus


Парантроп ефіопський (лат. Paranthropus aethiopicus) — викопний вид роду парантропів («масивних австралопітеків»), що мешкав в Східній Африці близько 2,5 млн років тому. Це найстародавніший з парантропів, відомих науці.

Назва[ред.ред. код]

Українська видова назва є перекладом міжнародної наукової назви Paranthropus aethiopicus, що пов'язане з тим, що даний вид був описаний по рештках, знайдених на території Ефіопії.

Парантропа ефіопського не слід плутати з іншим таксоном, який має подібну назва, - Australopithecus africanus aethiopicus. Це підвидова назва була запропонована Ф.В. Тобайасом в 1980 році для австралопітеків з місцезнаходження Хадар (район Афар, Ефіопія), а в 1985 році Т.Р. Олсон розглядав дану групу як самостійний вид Homo (Australopithecus) aethiopicus[1]. В даний час ці хадарські знахідки зазвичай класифікуються не як самостійний вид або підвид, а як представник австралопітека афарського.

Історія вивчення[ред.ред. код]

Перша знахідка, що відносяться до даного виду, - це уламок нижньої щелепи, виявлений в 1967 році в долині річки Омо в Ефіопії[2] і отримав номер Omo 18-1967-18. У 1968 році французькі дослідники К. Арамбур та І. Коппенсу описали даний фрагмент як такий, що відноситься до нового роду і виду Paraustralopithecus aethiopicus Arambourg et Coppens, 1968[3], проте цей рід і вид не отримали визнання серед антропологів.

У 1985 році Аланом Уокером біля озера Туркана в Кенії був знайдений майже повний череп без нижньої щелепи. Він був виявлений під шаром вулканічного туфу, що мав датування близько 2,5 млн років. Цій новій знахідці було присвоєно номер KNM-WT 17000, серед антропологів вона відома також як «чорний череп» (англ. Black Skull). У тому ж районі в близьких за віком відкладеннях був виявлений і великий фрагмент нижньої щелепи KNM-WT 16005[4].

Муляж «чорного черепа» KNM-WT 17000, вид спереду
Муляж «чорного черепа» KNM-WT 17000, вид зверху

В 1986 році А. Уокер, Р. Лікі, Дж. Харріс і Ф. Браун опублікували спільну статтю, присвячену цим двом знахідкам. Порівнявши «чорний череп» з іншими викопними рештками, ці дослідники прийшли до висновку, що він швидше за все належав Australopithecus boisei - одному з видів «масивних австралопітеків» (зараз його зазвичай називають Paranthropus boisei), а деякі відмінності в будові пояснювали внутрішньовидовою мінливісттю, чи тим, що це древній і примітивний представник даного виду. Тим не менш, автори статті допускали, що надалі з'ясується, що череп належав представникові іншого, давнішого виду. В цьому випадку, на їхню думку, до цього давнього виду повинні бути віднесені і деякі інші зразки такого ж геологічного віку з того ж регіону, в тому числі і уламок щелепи, описаний французами в 1968 році. З точки зору А. Уокера і його співавторів, даний вид у разі його виділення слід віднести до роду австралопітеків (Australopithecus) і, зберігаючи видову назву, дану французькими дослідниками, він повинен називатися Australopithecus aethiopicus[4].

Однак, не всі дослідники погодилися з твердженням, що череп належить до виду Australopithecus boisei або Australopithecus aethiopicus. У 1989 році Уолтер Фергюсон описав цю знахідку як представника нового виду Australopithecus walkeri Ferguson, 1989[5].

Незважаючи на те, що деякі фахівці підтримали позицію В. Фергюсона[6], загального визнання вона не отримала. В даний час «масивні австралопітеки» як правило виділяються в самостійний рід парантропів (Paranthropus). При цьому найдревніші їх представники зі Східної Африки зазвичай розглядаються як окремий вид Paranthropus aethiopicus. Ця назва найчастіше асоціюється з «чорним черепом», попри те, що щелепа Omo 18-1967-18 залишається типовим примірником, за яким дано офіційно закріплену видову назву[7].

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Черепна коробка маленького розміру, низька, витягнута в довжину і розширюється донизу. У дорослих самців дуже сильно розвинений сагітальний гребінь, який служив для кріплення потужних жувальних м'язів. Надбрівний валик дещо тонкий. Будова скроневої кістки близько до такої у парантропа Бойса. Основа черепа плоска, а потиличний отвір зміщений назад, що можна розцінювати як примітивні ознаки. Сосцевидні відростки великі[8].
Кістки обличчя масивні, обличчя дуже широке, його центральна частина ввігнута, а бічні краї виступають вперед. Вертикальний профіль обличчя виразний з дуже сильним альвеолярним прогнатизмом. Верхня щелепа масивна, сплощена спереду, сильно виступає вперед. Піднебіння велике, масивне, плоске[8].
Нижня щелепа масивна, з дуже широкою зубної дугою, сильно розходиться назад.
Корінні зуби дуже великі, а передкорінні, ікла і особливо різці відносно менш великі. На верхній щелепі є діастема - проміжок між різцями і іклами, що є ще одною примітивною ознакою[8].
Мозок дуже маленький, об'єм черепної коробки «чорного черепа» становить всього лише близько 410 см3[4]. За формою і співвідношеннями розмірів відділів мозку парантроп ефіопський близький до сучасних людиноподібних мавп[8].
Про будову інших частин скелета практично нічого достовірно невідомо. Можливо, до цього виду належить стегнова кістка KNM-WT 16002, знайдена в тому ж районі, що й «чорний череп», але трохи давніша. Її розміри - середні для австралопітеків[8].

Триб життя[ред.ред. код]

На думку деяких дослідників, великі зуби і масивні щелепи парантропів, а також добре розвинений сагітальний гребінь, який служив для кріплення потужних жувальних м'язів свідчать про харчування грубою рослинною їжею. Судячи по співвідношенню вмісту ізотопів вуглецю в зубах представників близького виду - Парантроп Бойса, основну масу рослинної їжі становили трав'янисті рослини[9]. Однак співвідношення вмісту стронцію та кальцію свідчить на користь того, що парантропи не були строго рослиноїдними, а всеїдними і, можливо споживали в їжу більше м'яса, ніж найдавніші представники людей[7].
Немає жодних доказів виготовлення парантропами знарядь, хоча і не доведено також, що вони не були здатні їх виготовляти[7].

Поширення і середовище проживання[ред.ред. код]

Викопні рештки, що відносяться до даного виду, зустрічаються у Східній Африці у відкладеннях з датуваннями від 2,33 до 2,75 млн років. Вони знайдені в околицях озера Туркана і річки Омо, що впадає в нього[7], а також в місцезнаходженні Лаетолі в Танзанії[7][10]. Середовище проживання парантропа ефіопського зазвичай реконструюється за супутньою викопною фауною як досить вологі луки, лісостеп чи рідколісся поблизу постійних водойм[7].

Еволюційні зв'язки[ред.ред. код]

За деякими особливостями будови парантроп ефіопський близький до австралопітека афарського[7], який можливо є його предком[8]. В свою чергу, досить імовірно, що парантроп ефіопський є предком пізнішого східноафриканського виду парантропів - парантропа Бойса[7][8].
Можливі родинні зв'язки з третім видом парантропів - південноафриканським Paranthropus robustus - не цілком ясні. Деякі дослідники вважають, що він може бути ще одним нащадком парантропа ефіопського, але є аргументи і на користь його незалежного від інших парантропів походження (в такому випадку рід Paranthropus виявляється поліфілетичним)[7].

[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Todd R. Olson. Cranial Morphology and Systematics of the Hadar Formation Hominids and "Australopithecus" africanus // Ancestors: the Hard Evidence / Ed. Eric Delson. - New York : Alan R. Liss, Inc., 1985. – P. 102-119
  2. а б Camille Arambourg, Yves Coppens. Sur la découverte, dans le Pléistocène inférieur de la vallée de l'Omo (Éthiopie), d'une mandibule d'Australopithécien // [1] Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences. Série D, Sciences naturelles. – 1967. – Vol. 265, No 8. P. 589-590
  3. а б Camille Arambourg, Yves Coppens. Découverte d'un Australopithécien nouveau dans les gisements de l'Omo (Ethiopia) // South African Journal of Science. – 1968. Vol. 64, No 8. – P. 58-59
  4. а б в г A. Walker, R. E. Leakey, J. M. Harris, F. H. Brown. Australopithecus boisei from west of Lake Turkana, Kenya // [2] Nature. – 1986. – Vol. 322, No 6079. – P. 517-522
  5. а б Walter W. Ferguson. A new species of the genus Australopithecus (primates: hominidae) from Plio / Pleistocene deposits west of Lake Turkana in Kenya // [3]. – Primates. – 1989. - Vol. 30, No 2. – P. 223-232
  6. а б Colin P. Groves. Nomenclature of African Plio-Pleistocene hominins [4] // Journal of Human Evolution. – 1999. – Vol. 37, No 6. – P. 869-872
  7. а б в г д е ж и к л Bernard Wood, Paul Constantino. Paranthropus boisei: Fifty Years of Evidence and Analysis .com/doi/10.1002/ajpa.20732/abstract // American Journal of Physical Anthropology. – 2007. – Vol. 134, No S45. P. 106-132
  8. а б в г д е ж и Дробышевский С. В. Предшественники. Предки? Часть I. Австралопитеки. – М.-Чита. - ЗИП Сиб. УПК, 2002. – С. 61-64
  9. а б Thure E. Cerling, Emma Mbua, Francis M. Kirera, Fredrick Kyalo Manthi, Frederick E. Grine, Meave G. Leakey, Matt Sponheimer, Kevin T. Uno. Diet of Paranthropus boisei in the early Pleistocene of East Africa [5] // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America/ - 2011.
  10. а б Terry Harrison. Paleontology and Geology of Laetoli: Human Evolution in Context [6] // Dordrecht-Heidelberg-London-New-York : Springer, 2011/ - Vol. = 2: Fossil Hominins and the Associated Fauna. P. 161-168

Ресурси Інтернета[ред.ред. код]