Параподії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Планктонна поліхета Tomopteris з видовженими параподіями

Параподії (від пара- та грец. podion — ніжка) — м'язеві вирости тіла у багатощетинкових червів, розташовані попарно на кожному сегменті тулуба, які слугують головним чином в якості органів руху.

Зазвичай параподії складаються базальної нерозчленованої частини та двох гілок: черевної (невроподія) та спинної (нотоподія), кожна з яких має пучок щетинок та чутливий вусик, який інколи перетворюється на зябру. У деяких пелагічних поліхет довжина параподії дорівнює діаметру тіла. Типова параподія всередині кожної гілки містить опорну щетинку − ацикулу. На кожній гілці є пучок більш тонких щетинок, що стирчать назовні; їхня будова має важливе значення для систематики. Кожна щетинка є продуктом секреції однієї хемогенної клітини. Щетинки тонкі та еластичні і складаються з органічної речовини, близької до хітину. У багатощетинкових з родини афродитиди спинний вусик параподій перетворився у захисні лусочки − елітри.

Параподії багатощетинкових використовуються для пересування по дну та у товщі води, причому зазвичай вони працюють як «весла», але афродитиди з коротким тілом бігають по дну на параподіях. Рухи параподій одноманітні, вони загрібають спереду назад, зачіпляються щетинками за неровності субстрату, просуваючи тварину вперед. Щетинки параподій можуть використовуватися для утримування у товщі води та захисту. Форма і розмір параподій та щетинок, а також число останніх, сильно варіює. Параподії ніколи не використовуються багатощетинковими для захоплення їжі.

Параподії відносяться до метамерних органів багатощетинкових червів. Це перші кінцівки, які виникли в процесі еволюції у тварин.

Посилання[ред.ред. код]

  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.
  • Догель В. А. Зоология беспозвоночных. — М: Высш. школа, 1981. — 606 с.