Паращук Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Паращук Михайло
Народився 16 листопада 1878(1878-11-16)
Варваринці (Тернопільська область)
Помер 24 грудня 1963(1963-12-24) (85 років)
Софія
Відомий скульптор
Нагороди

Болгарський орден Кирила і Мефодія

Миха́йло Іва́нович Паращу́к (16 листопада 1878, Варваринці Тернопільської області — 24 грудня 1963, Софія, Болгарія) — український і болгарський скульптор і громадський діяч.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у селі Варваринці на Тернопільщині. У 13-річному віці працював помічником С. Вуйціка під час оздоблення церкви у Струсові, а згодом при декоруванні ратуші в Новому Сончі. Навчався в Краківській та Віденській академіях мистецтв, Академії Жуліана та майстернях Родена у Франції. Працював у Львові (18991902 та 19101911), Варшаві (19021905), Мюнхені (19081911), Києві (19111913). У 1913 році Паращук при переїзді австро-російського кордону був затриманий австрійськими властями, звинувачений у шпіонажі й ув'язнений в концтаборі Талергоф (Штирія). В 1914 році вдалося вибратися з табору. Під час Першої світової війни в 19141918 роках був активним членом Союзу визволення України. В 19151918 роках вів курси скульптури, гончарства і різьби по дереву для полонених солдат-українців російської армії в таборах Раштаті і Вецларі. В 1918 році повернувся в Україну. З 1920 року — секретар, а згодом голова дипломатичної місії УНР у Таллінні, радник представництва УНР у Литві.

З 1921 (за іншими даними з 1923 року) Паращук оселився в Софії (Болгарія), де відкрив свою мистецьку школу. Брав активну участь у громадському житті української еміграції. У 19201930-х роках був активним діячем болгарсько-українського Товариства, організував з'їзд української еміграції. Помер і похований у Софії.

Роботи[ред.ред. код]

Пам'ятник загиблим полоненим-українцям у Раштаті (Німеччина)

Паращук брав участь у створенні пам'ятника Адаму Міцкевичу у Львові.

  • Проект пам'ятника Шевченкові у Львові (1910-1911, не реалізовано)
  • Проект пам'ятника Словацькому у Львові (1910-1911, не реалізовано).
  • Проект фонтану зі статуєю німфи на розі вулиці Коперника і Стефаника у Львові (1910-1911, не реалізовано).

Протягом своєї творчості виконав близько 30 скульптурних портретів:

Паращук — автор пам'ятників загиблим воїнам у таборах полонених у Вецларі та Раштаті, пам'ятника на могилі М. Драгоманова у Софії (1932). Створив ряд монументально-декоративних скульптур для будівель болгарської столиці, якими прикрашено Військову академію, Народну бібліотеку, Софійський університет, Музичний театр.

У ранніх творах переважає нахил до роденівського імпресіонізму і психологізму, в болгарський період творчості домінує академічний стиль.

Нагороди[ред.ред. код]

Учасник і переможець численних міжнародних виставок. Серед його нагород — орден Кирила і Мефодія Болгарії.

Джерела[ред.ред. код]


Болгарія Це незавершена стаття про особу Болгарії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.