Парило звичайне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Парило звичайне
Illustration Agrimonia eupatoria0.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Рід: Парило (Agrimonia)
Вид: Парило звичайне
Біноміальна назва
Agrimonia eupatoria
L.
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 25094
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 57912
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Agrimonia eupatoria
Agrimonia eupatoria Тулузький музей

Пари́ло звича́йне (Agrimonia eupatoria L.) — багаторічна трав'яниста рослина, 60—130 см заввишки, з прямим стеблом, вкритим як і листки, волосками, від яких уся рослина здається сіропухнастою, шорсткою. Листки переривчастоперисті, листочки еліптичні, зубчасті, інколи зібрані в розетку біля основи стебла. Квітки — жовті, розміщені вздовж верхньої частини стебла. Цвіте в червні — серпні.

Місця зростання[ред.ред. код]

Росте по всій території України — в чагарниках, заростях, при дорогах, на узліссях, луках, по горбах, межах, на сільських цвинтарях, під тинами садиб.

Використання[ред.ред. код]

В народній медицині, як лікарська рослина.

Збір[ред.ред. код]

Збирають усі надземні частини рослини — під час цвітіння, відкидаючи засохлі нижні листки; насіння — восени.

Застосування[ред.ред. код]

Застосовують при поганому травленні й ослабленні дії кишок; при застійних явищах у печінці та жовчному міхурі, при жовчних каменях; болях у сечовому міхурі й малому виділенні сечі, при мимовільному сечовипусканні, особливо нічному; як відхаркувальний засіб при сухому кашлі (бронхіті); при запаленнях слизової оболонки рота (ангіни, стоматити); ревматизмі, люмбаго; також при геморої.

Приготування відварів та настоїв[ред.ред. код]

Готують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібненого парила, варять 2—3 хвилини, настоюють 10 хвилин. П'ють 1—2 склянки на день, ковтками. (В рослині є летка олія, дубильні речовини, вітамін K, кверцитрин, холін, гіркі речовини, кремнеземова кислота).

Використовують також настій насіння парила на червоному виноградному вині. Дві жмені насіння настоюють на 0,5 л вина протягом 14 днів і дають пити при нетриманні сечі по чарці (40 г) тричі на день (можна на переміну з чаєм зі звіробою).

Настоєм 5 столових ложок подрібненої рослини на 2 склянках окропу (15 хвилин) промивають рани, роблять примочки; п'ють по кілька ковтків чаю і полощуть ним горло й рот при ангінах і стоматитах для зміцнення ясен. Свіжу потовчену рослину прикладають на виразки, що погано гояться. В напарі мочать ноги при відчутті втоми після довгої мандрівки.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]