Парк
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Парк — це спеціальна обмежена територія природна, чи штучна, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку.
В побуті слова "парк" та "сад" далеко не розійшлися .Тому широко використовується словосполучення "садово-паркове мистецтво" .Однак сад існює для постачання фруктів ,тоді як парк може мати садову ділянку,а може не мати її .
Зміст |
[ред.] Історія парків
Перші парки у світі існували ще в Стародавні часи. Знамениті Висячі Сади Семіраміди можна вважати одним із перших парків. Крім того, достатньо в ранню епоху народилося паркове мистецтво в Китаї.
Сади як явище прийшли в Європу з Близького Сходу і Азії. Саме там батьківщина абрикосів ,винограду,аличі ,шовковиці ,хурми.В Древній Греції плодові сади поступово витісняли святі гаї,але з'явилися парки біля значущих для суспільства місцях (сади Академії,де збирались філософи ).Греки насичіли свої сади скульптурами та малими архітектурними об'єктами-колонадами, алтарями для релігійних церемоній. практика ставити скульптури в садах і парках була підхоплена вЄвропі в добу Відродження і перейшла далі в сади барокоі класицизму.
Перші відомі плани садів з пальмами та платанами біля басейну походять з Древнього Єгипту (зберіглися на рельєфах). Можливо,перші спроби регулярного планування садів теж походять звідти. І через арабів дійшли до арабської Іспанії,де виникла своя культура садівництва(сади Генераліфе,сади Аьгамбри ).Після відвоювання земель арабської Іспанії цей тип садів поширився католицькою Іспанією і пішов у середньовічну Європу .
Своє поширення мали сади в католицьких монастирях ,а потім при замках феодалів .
[ред.] Сади Середньовіччя
Перші парки в Європі з'явилися в добу Середньовіччя. Вони створювалися багатими феодалами для того, щоб виділити певну територію для полювання і залишити її недоторканою для інших феодалів чи простолюду.
[ред.] Сади доби бароко
Садово-паркове мистецтво бароко наслідувало багатий досвід майстрів італійського Відродження. Але ця спадковість була творчою, досвід зберігали та розвивали далі. Садівництво Італії приваблювало майстрів з різних раїн, а творчий доробок поширився у Франції, Голландії, Англії. Італійські архітектори часто втручалися в планування садів і парків при садибах, а їх твори ставали взірцями стилю (сад у Фраскатті з каскадом вілли Альдобрандіні ,арх. Джакомо делла Порта).
З'явилися й фахівці,спеціалізовані лише на садово-парковому мистецтві.
[ред.] Андре Лєнотр-геній садівництва Франції 17 ст.
Андре(1613-1700)-сам син ландшафтного архітектора Жана Лєнорта, головного садівника Тюільри при Луї Тринадцятому. Він побував в Італії, де вивчав досвід садівників. Але помітив різницю в рельєфі Італії і Франції. Сади італійців розплановані на терасах і активно використовують струмки для утворення каскадів, фонтанів .Рельєф в місцинах Франції, де працював Лєнотр, більш спокійний,а декор садів стриманий,але з активним втручанням в рослинність(вистрігання візерунків в буксусі,вистрігання геометричних фігур, широке застосування різних партерів-сухих,квіткових,водяних).
Лєнотр виробив свій варіант парку, що мав широке поширення в магнатських садибах. Першим досконалим взірцем такого саду-парку став парк біля палацу Во-ле-Віконт, що належав багатію Ніколя Фуке.
Садово-парковий ансамбль у Во-ле-Віконт був настільки новим і вдалим, що спричінив арешт Ніколя Фуке і конфіскацію майна вередливим королем Луї Чотирнадцятим.
Андре Лєнотр був примусово переведений у Версаль, де розпочалася гучна розбудова резиденції короля Франції.
Окрім первісного плану Версальського парку, Лєнотр встиг створити парки в Фонтенбло, Шантійї. Мав він і замовників з-за кордону. Корлівська родина Англії замовила йому плани Сент-Джеймського та Грінвічського парків у Лондоні.Принципи садово-паркового мистецтва, вироблені Лєнотром, господарювали в садівництві до середини 18 століття у різних кораїнах Європи.
Учень Андре Лєнотра-Олександр Леблон(1679-1719)три роки працював в Петербурзі.
[ред.] Літній сад в Петербурзї
Для створення Літнього саду в Петербурзі Петро Перший запросив садівника з Голландії Яна Роозена у 1712 р.З 1716 р. план було вдосконалено Олександром Леблоном. Наприкінці 1711 року Літній сад вже мав декілька мармурових статуй, фонтан, невеличкий звірінець, власну оранжерею. Робив тут і архітектор Михайло Зємцов (1684-1743).
Надалі Літнім садом опікувався архітектор Ф.Б.Растреллі. Кількість статуй зросла до 200. Серед скульптур були твори майстрів Італії і Фландрії. Приблизно з доби Растреллі почалася всесвітня слава цього саду.
Поступово сад втратив всі риси барокового стилю (вистігання рослин, всі фонтани, Грот, канал в середині саду, всі будівлі Земцова.)Лише нова огорожа була на рівні світових витворів мистецтва.
На початку 21 століття прийняте рішення частково реставрувати Літній сад з поверненням йому рис бароко, що були втрачені.
[ред.] Типологія парків
- Громадські парки
- Національні парки (Заповідники)
[ред.] Відомі парки
[ред.] Джерела
- Каптерева Т.,Быков В.«Искусство Франции 17 века» М, «Искусство»,1969(рос)
- Вергунов А.П. Горохов В.А.«Русские сады и парки» М, «Наука»,1988(рос)
- Горохов В.А. Лунц Л.Б.«Парки мира», М, Стройиздат,1985(рос)
- «Парки.Сады» М, «Аванта +»,2004(рос)
- Курбатов В.Я.«Сады и парки», СПб, 1916(рос)
- Косаревский И.А. «Искусство паркового пейзажа», М,1977(рос)
- Дубяго Т.Б.«Русские регулярные сады и парки», Л,1963(рос)
- Лихачёв Д.С. «Поэзия садов», Л, 1982(рос)
