Паркет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Паркетована підлога

Парке́т (від фр. Parquet) — дерев'яна підлога в житлових приміщеннях з натуральної сировини з різними малюнками геометричних чи рослинних форм.

Етимологія[ред.ред. код]

Російське, білоруське, болгарське паркет, польське parkiet, чеське словацьке верхньолужицьке parket, македонське паркет, сербохорватське pàrkiĕt, словенське parkét; — запозичення з французької мови; фр. parquet «паркет; невелике огороджене місце» є демінутивною формою від parc «тин, огорожа; обгороджена площа, парк».[1]

Різновиди підлог[ред.ред. код]

  • Холодні підлоги виникли давно і відтворювались в камені,глині, бетоні, , мозаїкою, цеглою тощо. Розвиток металургії і здешевлення продукції додали підлоги з чавуну. Віднайдення нових матеріалів спонукало появу підлог з цементу, бетону, гіпсу , асфальту. Перевагою холодних підлог було їх використання як в службових приміщеннях, так і в відкритих в простір галереях, терасах, балконах тощо.
  • Теплі підлоги мали розповсюдження лише в житлових приміщеннях і вимоги до них були значно більші. Паркет ( як різновид теплої підлоги ) виник саме в житлових приміщеннях.

Сировиною слугувала деревина садів і лісів (груша, сосна, дуб, ясен, береза, бук, самшит). Після доби Велеких географічних відкриттів і розвитку міжнародної торгівлі для паркетів почали використовуавати заморські, екзотичні породи з Африки і Америки разом зі звичними.

В добу бароко аби мати деревину необхідного кольору, використовували фарбування дощок з сосни.

Паркети доби готики[ред.ред. код]

Вважають, що паркет з'явився в Західній Європі в добу готики.Саме тоді наново віднайшли пилу і вдосконалили теслярські інструменти, які дозволяли робити тонкі дошки потрібної довжини і форми.Паркети були невеликі, тільки в деяких кімнатах багатої оселі. Переважали геометричні візерунки.

В добу середньовіччя парект перестав бути новиною в замках, багатих оселях і королівських палацах.

Доба відродження[ред.ред. код]

Для створення паркетів почали використовувати техніки маркетрі і інтарсії, як і для меблів.

  • Маркетрі нагадує мозаїку, де дерев'яну поверхню збирають з окремих елементів (як сучасні пазли), а потім ретельно шліфують.
  • Інтарсія — це спосіб обробки дерев'яної поверхні інкрустацією, різбленням , заповненням заглибин іншим ( контрастним за кольором )матеріалом.

Інтарсія досить трудоміська техніка і не мала широкого використання.

Паркет у різних країнах світу[ред.ред. код]

Паркет в Україні[ред.ред. код]

Паркет у Росії[ред.ред. код]

Докладніше: Російський паркет

В Московії 16 століття з'явились підлоги з дубових «цеглин» і викладались на зразок спрощеного малюнку ялинки. Але це були майже винятково палацові підлоги. Базовим шаром паркету в Московії 17 ст. слугувало вапно, що перешкоджало швидкому псуванню деревини, а шови між паркетними дошками заліплювали сумішшю вапна зі смолою. За цією технологією були створені паркети в соборі Святого Дмитра в місті Володимир, храмі Василя Блаженного в Москві тощо. Отримала розповсюдження техніка набору паркету на дерев'яних щитах, що мали стандартний розмір. Це дозволяло прискорити розрахунки і створення самого паркета (підлоги) в приміщенні. Високохудожні паркети і в Петербурзі 18 ст. були перевагою імператорських палаців і найбагатших вельмож доби, тобто були рідкісними.

Seneffe Parquet.JPG

Меншиковський палац (перша кам'яна і велика за розмірами будівля Петербурга) мав підлоги з паркетом але лише на другому, парадному поверху палацу. Невеличкі за розмірами зали мали геометричні паркети, особистий в кожній залі.

Паркет в країнах Західної Європи[ред.ред. код]

Вимоги до теплих підлог[ред.ред. код]

Bogenšperk parket.jpg

Особливості доби і палацового побуту сформували вимоги до теплих підлог. Їх робили подвійними для підвищення теплоізоляції, бо підлоги використовували для сну. На підлогах укладали спати як кріпаків ( домову челядь), слуг, так і гостей - дворян. В дні свят, коли приїздили гості, на ліжка чи дивани клали лише почесних гостей. Взимку опалення було лише в деяких житлових приміщеннях, а парадні зали зачиняли. Опалення в них було лише в дні свят чи в дни візитів гостей.

Дворова челядь зазвичай спала в людських кімнатах тільки на підлозі. Особисті слуги спали на підлозі біля ліжкка свого пана або біля порогу спальні. Спати на підлогах влітку перебирались і вельможні пани.

Для утеплення підлог використовували різні килими, які клали навіть на коштовні художні паркети. Аби завадити псуванню деревини, слідкували за вентиляцією і підтримкою сухісті. Для вентиляції в фундаментах (підвалинах) робили особливі отвори для сполучення з повітрям. Взимку заради тепла отвори зачиняли.Були особливі отвори і в кутах кімнат, прикриті латунними решітками.

Паркети Антоніо Рінальді.[ред.ред. код]

Особливе місце в історії мистецтв посіли паркети 18 століття за малюнками архітектора Антоніо Рінальді. Майстер перехідної епохи від бароко до рококо створив декілька ескізів високохудожніх паркетів, створених в реальності. Аби підсилити ансамбль в оздобленні приміщень, Рінальді використовував в паркетах елементи, які мали плафони приміщень ( бордюр, трельяж, різноманітні гірлянди, овали тощо). Сильною стороною паркетів Рінальді було викристання стриманої, але гармонійної колористичної гамми. Цікавим було і звернення Рінальді до різних технік створення підлог і паркетів. Збережені зразки як холодних (мінеральних ) підлог, так і суто паркетів дерев'яних.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В.Т.Коломієць, В.Г.Скляренко - 2003. - 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:296)

Джерела[ред.ред. код]

  • Соловьёв К.А. «Русский художественный паркет», М.1953 (рос.)
  • Кючарианц Д.А.«Художественные памятники города Ломоносова», Лениздат, 1980 (рос.)