Парламентські вибори в Чехії 2013

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дострокові парламентські вибори в Чехії відбулися 25-26 жовтня 2013 року.

Явка виборців була помірковано низька (становила 59,48%), що спричинив однак продовжений вікенд, оскільки в понеділок 28 жовтня в Чехії державне свято — день заснування Чехословаччини і значна частина потенційних виборців пішла з дому чи то відпочити або на дачі, а також зневіра чи розгубленість виборців після політичної кризи у 2013 році та корупційні скандали ключових політичних партій.

У виборах взяли участь 23 партії, з них до парламенту пройшло сім. Найкращі передумови на солідний результат мала Соціал-демократична партія, якій прогнозували часто результат на рівні 30% і більше, однак вибори для них скінчилися набагато гірше, за партію проголосувало 1,016,829 або 20,45% виборців, що партії гарантує 50 крісел в парламенті. Сюрпризом виявився результат партії «Так 2011» другого найбагатшого громадянина Чехії, за походженням словака, мільярдера Андрея Бабиша, преференції якої поступово зростали, і досягли піку саме під час виборів: 18,65 % (47 мандатів) і вперше пройшла в парламент. Третьою найсильнішою партією виявились комуністи, за яких проголосувало 14,91 % виборців (33 мандатів). Партія неуспішного кандидата в президенти Карла Шварценберга «ТОР 09» набрала 11,99 %, що становить 26 мандатів. Праві громадянські демократи набрали 7,72 % (16 мандатів), що в партії вважають повним провалом після скандальної демісії колишнього прем'єр—міністра Петра Нечаса, коли міліція затримала його коханку Анну Надьову через те, що доручила представникам військової розвідки слідкувати за законною жінкою Нечаса. Успіхом можна вважати результат партії «Усвіт прямої демократії» Томіо Окамура, яка набрала 6,88 % голосів (14 мандатів) і вперше проходить в парламент, хоча вже брала участь в попередніх виборах. В її лавах балотувалося кілька членів партії «Справи громадські», яка пов'язана з корупційним скандалом її лідера Віта Барти. В лави парламенту повернуться представники Християнсько-демократичного союзу — Чехословацької народної партії, за яку проголосувало 6,77 % виборців (14 мандатів).

Поза межами парламенту опинилась Партія зелених (3,19 %), Чеська піратська партія (2,66 %), Партія вільних громадян (2,46 %), і пропрезидентська «Партія громадянських прав — Земановці» (1,51 %). Інші партії набрали менше 1 % голосів

Результати[ред.ред. код]

Партії та блоки Голоси % Місця Зміни пор.
з поперед.
Чеська соціал-демократична партія 1,016,829 20.45 50 −6
«Так 2011» 927,240 18.65 47 *
Комуністична партія Чехії та Моравії 741,044 14.91 33 +7
ТОП 09 596 357 11.99 26 −15
Громадянська демократична партія 384,174 7.72 16 −37
Усвіт прямої демократії Томіо Окамури 342,339 6.88 14 *
Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія 336,970 6.78 14 +14
Партія зелених 159,025 3.19 0 0
Піратська партія Чехії 132,417 2.66 0 0
Партія вільних громадян 122,564 2.46 0 0
Партія громадянських прав — Земановці 75,113 1.51 0 0
Робітнича партія соціальної справедливості 42,906 0.86 0 0
Політичний рух «Зміна» 28,592 0.57 0 *
Голову нагору — виборчий блок 21,241 0.42 0 0
Суверенітет — Партія здорового глузду 13,538 0.27 0 0
Партія підприємців Чеської Республіки 13,041 0.26 0 0
Чеська корона 8 932 0.17 0 0
«ЛЕВ 21»- національні-соціалісти 3 843 0.07 0 0
Актив незалежних громадян 1,237 0.02 0 0
Правий блок 1,225 0.02 0 0
Циганська демократична партія 609 0.01 0 *
Громадяни 2011 455 0.00 0 0
Клуб ангажованих безпартійців 293 0.00 0 0
Загалом (явка 59,48%) 4,969,984 100.00 200
* Не брали участі у попередніх виборах
Джерело: Czech Statistical Office(англ.)

Джерела[ред.ред. код]