Парламент Грузії
Парламент Грузії (груз. საქართველოს პარლამენტი) – найвищий представницький орган Грузії, що виконує функції законодавчої влади, визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики держави та контролює діяльність уряду.[1]
Зміст |
Історія [ред.]
Ідею обмеження царської влади та створення парламентського органу було задумано серед аристократів та громадян у XII ст. під час царювання цариці Тамар. З погляду опозиціонерів цариці Тамар та їхнього лідера Кутлу Арслана, перший грузинський Парламент мав складатись з двох «палат»: 1) Дарбазі – загальні збори аристократів та впливових громадян, які скликаються час від часу для прийняття рішень щодо процесів, що відбуваються в країні, впровадження цих рішень покладається на монарха; 2) Караві – орган постійних сесій між зборами Дарбазі. Конфронтація завершилась перемогою прихильників збереження необмеженої царської влади. Кутлу Арслан був заарештований за наказом цариці.
Згодом, лише у 1906 році грузини отримали нагоду відправити своїх представників до парламентського органу, II Державної думи (з 1801 року Грузію було захоплено Російською імперією). Грузинськими депутатами в думі були: Ное Жорданія (пізніше Голова уряду незалежної Грузії в 1918 – 1921 рр.), Ілія Чавчавадзе (засновник Грузинського Національного Руху), Іраклі Церетелі (голова Соціал-Демократичної фракції в думі II скликання, пізніше міністр внутрішніх справ Тимчасового уряду Росії), Карло Чхеїдзе (голова Меншовицької фракції в IV думі, голова Центрального виконавчого комітету I скликання Всеросійських робочих та солдатських депутатів у 1917 р. та голова Закавказького Сейму в 1918 р.) та ін.
Перший законодавчий орган на території Грузії діяв у 1918 – 1921 роках та називався Національною Радою. У 1921 році Парламент ухвалив першу грузинську Конституцію.
Після окупації Грузії більшовицькими військами, з 1921 по 1991 рр. діяла Верховна Рада Грузинської РСР. Після оголошення незалежності в Грузії перший парламент обрано на осінніх виборах 1992 року.
Прийнята у 1995 році Конституція Грузії визначила місце Парламенту в політичному облаштуванні Грузії. Після цього парламентські вибори в Грузії відбувались у 1995, 1999, 2004, 2008 роках. Зараз діє парламент скликання 2008 року.
1 жовтня 2012 року відбулися чергові Парламентські вибори, на яких, за попередніми даними, перемогу за спискам и здобула опозиційна партія «Грузинська мрія»[2]. За словами лідера «Грузинської мрії» Бідзіни Іванішвілі, уперше за всю історію Грузії народу вдалося змінити владу шляхом виборів.[3].
Структура [ред.]
Парламент однопалатний, складається зі 150 депутатів. З них 75 обираються на засадах пропорційної виборчої системи, а інші 75 – в одномандатних виборчих округах за мажоритарною виборчою системою. Усі депутати парламенту обираються на 4-річний термін.
Парламент очолює Голова, підписує прийняті парламентом рішення. Голова парламенту має 7 заступників. У випадку неможливості виконання своїх обов’язків Президентом Грузії, Голова Парламенту виконує обов’язки Президента.
Члени Парламенту створюють парламентські фракції згідно з політичними поглядами. У Парламенті створюються постійно діючі галузеві комітети та тимчасові слідчі комісії. Важливим органом в структурі Парламенту є бюро. У бюро входять Голова, його заступники, голови парламентських фракцій та комітетів. Бюро здійснює організаційне керування роботою Парламенту.
Протягом року проводяться дві парламентські сесії: весняна (лютий - червень) та осіння (вересень - грудень).
Голова [ред.]
Головою першого парламенту Грузії – Національної Ради був Ніколоз (Карле) Чхеїдзе.
У Парламенті скликання 1992 – 1995 років головував Едуард Шеварнадзе, котрий водночас визнавався керівником держави. Після отримання Конституції Грузії, у 1995 році, першим Головою Парламенту став керівник партії, один з лідерів Громадянського Союзу Грузії Зураб Жванія. У 2001 році на цій посаді його замінила Ніно Бурджанадзе. Від 7 червня 2008 року Головою Парламенту є Давіт Бакрадзе.
Будівля [ред.]
Споруда будинку уряду колишньої Грузинської РСР є помітним зразком грузинської архітектури радянського періоду.
Будівля складається з двох корпусів. Верхній корпус побудований у 1938 році (арх. В. Кокоріні за участю Г. Лежава). Другий, фасад якого виходить на проспект Руставелі, звели у 1953 році (арх. В. Кокоріні, Г. Лежава, за участю В. Насарідзе). У вирішенні обох корпусів використано елементи стародавньої грузинської архітектури.
Парламентські Фракції [ред.]
Парламентська більшість [ред.]
- Об'єднаний Національний Рух
- Регіони Грузії - мажоритарії
Парламентська меншість [ред.]
Посилання [ред.]
- ↑ Конституція Грузії, розділ третій, стаття 48
- ↑ «Українська правда»: Саакашвілі визнав, що його партія програє за списками
- ↑ Там само.
- ↑ Структура Парламенту Грузії
