Парнета Михайло Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парнета Михайло Павлович
Народився 8 серпня 1924(1924-08-08)
Помер 20 липня 2017(2017-07-20) (92 роки)
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Діяльність хірург
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Нагороди
Заслужений лікар України
Заслужений лікар України
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Миха́йло Па́влович Парнета (8 серпня 1924, с. Глибочок, нині  Чортківського району Тернопільської області — 20 липня 2017 року, м. Кременчук, Полтавська область) — український хірург, нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, Богдана Хмельницького 3 ступеня, 2002 — заслужений лікар України, почесний громадянин Кременчука, 2004 — «за видатні особисті заслуги перед містом». 2009 року нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступеня.

Освіта[ред. | ред. код]

Чернівецький медичний інститут (1947—1949, нині Буковинська медична академія);

Хабаровський медичний інститут (1955)

Життєпис[ред. | ред. код]

Український медик, багато років відпрацював у галузі охорони здоров'я Кременчука.

1950 був репресований, на засланні — в Хабаровському краї (нині РФ).

1955-1960 — хірург залізничної лікарні в м. Комсомольськ-на-Амурі (нині РФ).

1958 — реабілітований.

Від 1960 — в м. Кременчук Полтавської області: завідувач хірургічного відділу у другій міській лікарні (1960—1963).

Протягом 1963—2002 років працював завідувачем хірургічного відділення вузлової лікарні залізничної станції Кременчук, має вищу атестаційну категорію.

За час роботи провів понад 10 тисяч операцій.

Стояв біля витоків створення одного з перших в Україні осередків Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка.

Був співголовою першої у Полтавській області Кременчуцької міської організації Товариства «Просвіта».

Активно сприяв створенню міського фонду «Шевченко і воля», ініціював громадський рух за спорудження в місті пам'ятника Тарасу Шевченку.

Джерела[ред. | ред. код]